Особливості дозування капсулорексису при факоемульсифікації з фемтосекундним супроводом в комбінації з антиглаукомною операцією

Abstract

Актуальність. За даними ВООЗ глаукома і катаракта відносяться до вікозалежних захворювань, частота яких зростає в міру старіння населення. Поєднання глаукоми з катарактою за даними вчених може досягати 20% (Tseng V.L., Yu F., Lum F., Coleman, 2012), тому у сучасній офтальмохірургії все більшої актуальності набирає підхід комбінованої хірургії. Цей підхід також обґрунтований даними літератури про патогенетичну спорідненість і пряму кореляцію одночасного розвитку цих захворювань (Mathew DJ., Buys YM., 2022). Фемтосекундний лазер все частіше застосовується в хірургічній практиці для виконання перших етапів операції факоемульсифікації по запрограмованому алгоритму, навіть під час комбінованих операціях та в ускладнених випадках (Nagy Z., Bali S. J., 2014). Мета. Вивчити ефективність дозування капсулорексису при факоемульсифікації з фемтосекундним супроводом в комбінації з антиглаукомною операцією. Матеріал і методи. Під спостереженням знаходилося 16 пацієнтів (20 очей) з первинною відкритокутовою некомпенсованою глаукомою у поєднанні з катарактою. Вік пацієнтів становив від 51 до 78 років. З анамнезу термін консервативного лікування пацієнтів на глаукому складав від 4 до 9 років на двох і більше видах крапель від глаукоми. План операції, біометричні дослідження ока, розрахунок оптичної сили інтраокулярної лінзи проводились на оптичній біометричній навігаційній системі «ARGOS». Факоемульсифікація проводилась за методикою «phacochop» з використанням хірургічної системи «Stellaris vision system» із застосуванням фемтосекундного лазера «LenSx». Була виконана антиглаукомна операція – непроникаюча глибока склеректомія за стандартною технікою. Результати. У 100% випадків було виконано автоматично запрограмований центрований первин-ний передній безперервний капсулорексис ідеально круглої форми за допомогою фемтосекундного лазеру. Діаметр дозування капсулорексису знаходився у діапазоні від 3,9 мм до 5,4 мм, що залежало від розміру зіниці на операційному столі. У 4 випадках (20%) для стабілізації та центрації капсулярного мішка було імплантовано внутрішньокапсульне кільце, що було зв’язано з вираженими проявами псевдоексфоліативного синдрому. У 1 випадку (5%) було фіксовано інтраокулярну лінзу до райдужної оболонки в одній точці з використанням шву поліпропілену РC-9 10-0, у зв’язку з передопераційною слабкістю циннових зв’язок кришталика та вираженим факоірідодонезом. Через 1 місяць після операції у 100% випадків внутрішньоочний тиск був у межах норми, інтраокулярна лінза займала правильне положення та була центрована. Висновки. Підхід комбінованої хірургії факоемульсифікації з фемтосекундним супроводом та з антиглаукомною операцією є виправданим при хірургічному лікуванні глаукоми у поєднанні з катарактою для зменшення частоти інтраопераційних ускладнень та забезпечення оптимального післяопераційного анатомічного і рефракційного результату.