Підступність рогівкових інфільтратів при при кератиті асоційованому з носінням контактних лінз.

Abstract

Актуальність. Мікробний кератит (МК) є одним із найтяжчих ускладнень носіння контактних лінз. Частота його виникнення від 2 до 20 випадків на 10 000 користувачів на рік. У 11–14 % пацієнтів після тяжкого бактеріального кератиту формується стійке зниження гостроти зору. Для розвитку МК мають бути виконані щонайменше дві умови: дефект епітеліального шару рогівки, патогени повинні бути присутніми в достатній кількості. Бактеріальний кератит є найпоширенішою різновидом МК, на який припадає близько 90% випадків. Приблизно у 11–14% уражених осіб після важкого бактеріального кератиту виникає постійна втрата гостроти зору. Самолікування із застосуванням комбінованих протизапальних засобів, що містять глюкокортикостероїди, може маскувати клінічний перебіг та сприяти прогресуванню інфекційного процесу. Мета. Проаналізувати клінічний перебіг кератиту асоційованого з носінням контактних лінз змішаної етіології, оцінити вплив самолікування на тяжкість захворювання та представити результати від консервативного лікування проведеного в умовах стаціонару. Матеріал і методи. Представлено клінічний випадок пацієнтки 43 років, яка користувалася контактними лінзами для корекції міопії (–2,5 D). В анамнезі – повторне використання контактних лінз після появи дискомфорту, мікротравма рогівки тваринного походження, інстиляції комбінованих препаратів із глюкокортикостероїдом та місцевих анестетиків, купання у відкритій водоймі. В динаміці було застосовано комплексне офтальмологічне обстеження, яке включало візометрію, біомікроскопію, офтальмоскопію, мікробіологічне дослідження вмісту кон’юктивальної порожнини, ультразвукове дослідження (УЗД), оптичну когерентну томографію рогівки (ОКТ), периметрію. Результати. При госпіталізації: виражений рогівковий синдром, змішана ін’єкція, стромальний інфільтрат у параоптичній зоні з фарбуванням флуоресцеїном, перифокальний набряк, складки десцеметової оболонки, преципітати на ендотелії, гіпопіон до 2 мм, офтальмогіпертензія, гострота зору 0,04 не корегує. Встановлено діагноз стромального кератиту змішаної бактеріально-грибкової етіології з кератоувеїтом. За результатами мікробіологічного дослідження виявлено Staphylococcus epidermidis 10³ колонієутворюючих одиниць. Проведено комбіновану місцеву та системну антибактеріальну, протигрибкову, противірусну та протизапальну терапію із застосуванням гентаміцину, моксифлоксацину, флуконазолу, тербінафіну, валацикловіру, дексаметазону у розведенні, мідріатиків та гіпотензивних засобів. Вдалося досягнути купірування запалення та нормалізації внутрішньоочного тиску. Стромальні зміни перейшли в фазу стабільного рубця, епітелій рівномірної товщини, без дефектів. Через 3 тижні гострота зору з корекцією становила 1,0. Висновки. Носіння контактних лінз є значущим фактором ризику розвитку мікробного кератиту. Самолікування із застосуванням глюкокортикостероїдів може маскувати клінічну картину та сприяти прогресуванню інфекції. Раннє мікробіологічне дослідження та етіотропна терапія визначають прогноз захворювання. Просвітницька робота серед користувачів контактних лінз є важливою складовою профілактики тяжких ускладнень.