УЛЬТРАЗВУКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ КОН’ЮНКТИВИ СКЛЕРИ
Вантажиться...
Файли
Дата
ORCID
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник/консультант
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Лікування злоякісних епібульбарних новоутворень залежить від сукупності факторів ризику. До них відносяться розміри, товщина, гістологічний тип пухлини. Меланоми з товщиною до 2 мм і менше мають найкращий прогноз. Якщо пухлина досягає товщини 2 мм і більше, збільшується ризик виникнення регіонарних та дистантних метастазів. Тому, об'єктивне встановлення розмірів пухлини, а також ураження стінок очного яблука є актуальним.
Мета. Вивчити ультразвукові (УЗ) особливості злоякісних епібульбарних новоутворень при первинній діагностиці і в процесі спостереження у динаміці.
Матеріал і методи дослідження. УЗ дослідження проведено на апараті «Aviso», частота ультразвукового випромінювання 50 МГц: визначалися розміри пухлини, товщина склери під пухлиною і з контрлатерального боку, визначалася ехогенність пухлини.
Обстежено 75 хворих на епібульбарну меланому (ЕМ) і епібульбарну карциному (ЕК) до лікування і в динаміці спостереження (на протязі року, кожні 3 місяці).
Результати дослідження. При ЕК і ЕМ довжина і висота новоутворень статистично значимо не відрізняється. Тоді як товщина склери під пухлиною при всіх гістологічних типах пухлини менше, ніж на контрлатеральному боці, в середньому на 17,9 %.
Нами проведено вивчення пов'язаності параметрів пухлини різних гістологічних типів з найближчими результатами радіокріохірургічного лікування (повна або часткова резорбція пухлини). Встановлено, що при частковій резорбції ЕМ товщина склери під пухлиною була в 1,3 рази тоншей (0,42 мм), ніж при повній розробції (0,53 мм) (χ2 = 3,13, р=0,006). При ЕМ і ЕК значимо частіше зустрічалася середня ехогенність пухлини (відповідно χ2 = 3,1, р=0,004; χ2 = 4,3, р=0,006). Встановлена спряженість характеру ехогенності пухлини різного гістогенезу з її рецидивом. Рецидив ЕМ і ЕК спостерігався тільки при середньої ехогенності пухлини (χ2 = 6,01, р = 0,004).
Встановлено, що на 6 місяці спостереження з 6 випадків склеромаляції у 5 (95 %) - товщина склери під пухлиною не перевищувала 0,30 мм. Обчислення відношення шансів (OR) – відношення ймовірності розвитку склеромаляції до ймовірності того, що її не буде, показало, що наявність товщини склери під пухлиною ≤ 0,30 мм, може розглядатися як фактор ризику розвитку склеромаляції, при цьому шанси його розвитку підвищуються у 7,7 рази (ОR=7,7, 95% ДІ 3,2÷53,8).
Висновки. УЗ дослідження показало, що товщина склери під пухлиною при всіх гістологічних типах пухлини менше, ніж на контрлатеральному боці на 17,9 %.
При ЕМ і ЕК значимо частіше зустрічається середня ехогенність пухлини і рецидив ЕМ і ЕК спостерігався тільки при її середньої ехогенності. Наявність товщини склери під пухлиною ≤ 0,30 мм, є фактором ризику розвитку склеромаляції, при цьому шанси його розвитку підвищуються у 7,7 рази (ОR=7,7, 95% ДІ 3,2÷53,8).
Опис
Ключові слова
Бібліографічний опис
Cафроненкова І.О., Єлагіна В.А. Ультразвукові особливості злоякісних новоутворень кон’юнктиви склери. Матеріали Науково-практичної конференції з міжнародною участю «Лютневі зустрічі з офтальмології-2023»: 1-2 лютого 2023 р.; Одеса, Україна. Одеса: Бондаренко М. О., 2023. с. 30-31.
