Морфологічні особливості бульбарної кон’юнктиви при застосуванні консервантних та безконсервантних форм латанопросту.

Abstract

Актуальність. Глаукома є мультифакторним захворюванням, що характеризується прогресуючою дегенерацією зорового нерва з підвищенням або без підвищення внутрішньоочного тиску (ВОТ). Є однією з найпоширеніших причин незворотної сліпоти у світі. Основним методом лікування у більшості випадків залишається тривале, часто довічне застосування гіпотензивних очних крапель, зокрема аналогів простагландинів. Тривала інстиляція антиглаукомних препаратів, особливо тих, що містять консерванти, може призводити до пошкодження епітелію поверхні ока, розвитку хвороби сухого ока (ХСО) та хронічного запалення. Бензалконію хлорид (БАХ) — найбільш поширений консервант в офтальмологічних препаратах, який може спричиняти цитотоксичний вплив на епітелій рогівки та кон’юнктиви, викликаючи втрату келихоподібних клітин, запальні зміни та розвиток плоскоклітинної метаплазії. Мета. Оцінити стан бульбарної кон’юнктиви у пацієнтів із первинною відкритокутовою глаукомою при застосуванні латанопросту 0,00% у формі очних крапель з консервантами та без консервантів. Матеріал та методи. У дослідженні взяли участь 36 пацієнтів (36 очей) із первинною відкритокутовою глаукомою, які отримували терапію латанопростом 0,005%. Залежно від наявності консервантів пацієнтів було розподілено на дві групи: 1 група — 21 пацієнт (21 око), які застосовували латанопрост із консервантами; 2 група — 15 пацієнтів (15 очей), які отримували латанопрост без консервантів (матриця Protriaxin). Контрольну групу становив 21 практично здоровий учасник. Середня тривалість терапії становила 2,0 ± 0,8 року, середній вік пацієнтів — 63,8 ± 6,7 року. Всім пацієнтам проводили стандартне офтальмологічне обстеження, включаючи тест Ширмера, визначення часу розриву слізної плівки (TBUT) та опитувальник OSDI. Для оцінки морфологічного стану кон’юнктиви виконували імпресійну цитологію бульбарної кон’юнктиви з подальшим фарбуванням за Папаніколау або гематоксилінеозином. Мікроскопічне дослідження проводили при збільшенні ×400. Ступінь плоскоклітинної метаплазії оцінювали за шкалою Nelson. Результати. У всіх пацієнтів дослідних груп було виявлено легкий ступінь ХСО за результатами опитувальника OSDI. Середні показники тесту Ширмера та TBUT були достовірно нижчими у пацієнтів, які отримували латанопрост із консервантами, порівняно з контрольною групою та групою безконсервантного препарату (p < 0,05). За результатами імпресійної цитології у 67 % пацієнтів 1-ї групи спостерігалися порушення міжклітинних контактів, розширення міжклітинного простору та дегенеративні зміни епітелію, тоді як у 2-й групі подібні зміни виявлялися лише у 29 % випадків. Ступені 0–1 за шкалою Nelson спостерігалися у 23,8 % пацієнтів 1-ї групи, у 40,0 % — 2-ї групи та у 85,7 % учасників контрольної групи. Наявність запальних клітин у цитологічних препаратах була виявлена у 42,8 % пацієнтів, які застосовували латанопрост із БАХ, та лише у 6,6 % пацієнтів, які використовували препарат без консервантів (p = 0,0279). Імовірність наявності запальних клітин у пацієнтів, які застосовували препарат із БАХ, була у 10,5 раза вищою (OR = 10,5; 95% CІ 1,15–95,25; p = 0,0366). Висновки. Тривале застосування латанопросту, що містить бензалконію хлорид, асоціюється зі зниженням продукції сльози та стабільності слізної плівки, більш важкими ступенями плоскоклітинної метаплазії за класифікацією Нельсон та наявністю запальних клітин (лімфоцитів), що свідчить про наявність субклінічного запалення поверхні ока у пацієнтів із первинною відкритокутовою глаукомою. Отримані результати підтверджують доцільність застосування антиглаукомних препаратів без консервантів, особливо у пацієнтів із наявним або потенційним пошкоженням поверхні ока, з метою зменшення цитологічних змін та субклінічного запалення при тривалій терапії.