Застосування удосконаленої техніки пошарової трансплантації амніотичної мембрани у хворих з виразками рогівки

Abstract

Актуальність. Амніотична мембрана широко застосовується в офтальмохірургії. Відомі три основні техніки трансплантації амніотичної мембрани: onlay (біологічне покриття), inlay (пошарова трансплантація) і sandwich (комбінована техніка). Проте стандартної техніки трансплантації амніотичної мембрани не існує. Пошарова фіксація мембрани супроводжується накладенням великої кількості вузлових швів, що сприяє вираженій запальній реакції, васкуляризації, а також формуванню інтенсивного помутніння.

Мета. Удосконалення пошарової техніки трансплантації анміотичної мембрани.

Матеріал і методи. Суть запропонованого методу трансплантації амніотичної мембрани полягає у формуванні двох-або трьох-шарового амніотичного трансплантата з подальшою його фіксацією одним рядом вузлуватих швів до тканини рогівки. 28 хворим на виразку рогівки різної етіології було проведено трансплантацію амніотичної мембрани, серед них 17 чоловіків (60,7%) та 11 жінок (39,3%). Середній вік хворих склав 51,3 (S.D. 0,81). За етіологією виразки рогівки були підрозділені на: герпетичні (7/28, 25%), нейротрофічні (10/28, 35,7%), бактеріальні (3/28, 10,7%), грибкові (2/28,7,2%), аутоімунні (3/28, 10,7%) та розацеа (3/28, 10,7%).

Результати. Після трансплантації амніотичної мембрани відзначались зниження ступеня набряку строми рогівки, χ2 =29,7 (р=0,0005), резорбція інфільтрації строми рогівки, χ2 =9,16 (р=0,0025). Використання запропонованої техніки ТАМ сприяло формуванню обмеженого неінтенсивного помутніння рогівки у 26-ти хворих (92,8%).

Висновок. Застосування удосконаленої техніки ТАМ, яка дозволяє виповнити дефект строми рогівки з одночасним зменшенням кількості вузлових швів, сприяє зниженню запальної реакції та прискоренню епітелізації поверхні рогівки.