Особливості розрахунку оптичної сили інтраокулярної лінзи залежно від розміру капсулорексису при факоемульсифікації вікової катаракти

Abstract

Актуальність. Операція ультразвукової факоемульсифікації являється найпоширенішою офтальмологічною внутрішньоочною операцією, що спричинило широке використання інтраокулярних лінз (ІОЛ) не лише для корекції афакії, а й корекції різних видів аметропій. Частина вчених вважає, що діаметр капсулорексису впливає на «ефективне положення» інтраокулярної лінзи, що може призводити до рефракційних помилок у післяопераційному періоді [Rossi T., 2022; Li S., 2019]. Мета. Вивчити вплив площі капсулорексису на післяопераційну рефракцію у очах з гіперметропічною рефракцією перед операцією. Матеріали і методи. Під спостереженням знаходилося 26 пацієнтів (40 очей) на вікову катаракту з гіперметропічною рефракцією очей до операції. Довжина передньо-задньої осі ока у всіх пацієнтів була у діапазоні від 20,0 мм. до 22,0 мм. Показники кератометрії знаходились у діапазоні від 41,5 Дптр. до 44,5 Дптр. Вік пацієнтів становив від 41 до 73 років. Всім пацієнтам було виконано факоемульсифікацію з імплантацією ІОЛ з використанням операційної системи «Centurion Vision System». Площу капсулорексису через 1 місяць після операції визначали методом цифрової фотофіксаці переднього відділу очного яблука в умовах мідріазу з використанням обробки програмним забезпеченням “Paint” та “ImageJ”. Рефракцію ока через 1 місяць після операції визначали за допомогою рефрактометра «LUCID’KR». Результати. Всі операції протікали без ускладнень та було виконано первинний передній безперервний капсулорексис. Інтраокулярні лінзи однієї моделі і одного виробника були імплантовані інтракапсулярно у всіх випадках. У 26 випадках (65%) через 1 місяць після операції була еметропія, сфероеквівалент рефракції очей перебував у діапазоні від -0,5 Дптр. до +0,5 Дптр. (+0,15 ±0,35) Дптр. Площа капсулорексису через 1 місяць після операції у цій групі склала (20,16 ± 3,8) мм2. У 12 випадках (30%) була гіперметропія слабкого ступеню, сфероеквівалент рефракції очей перебував у діапазоні від +0,75 Дптр. до +1,25 Дптр. (+1,0±0,25) Дптр. Площа капсулорексису у цій групі склала (12,36 ± 1,8) мм2. Міопія слабкого ступеню виявилася у 2 випадках (5%), сфероеквівалент рефракції очей перебував у діапазоні від -0,75 Дптр. до -1,0 Дптр. (-0,85±0,1) Дптр. Площа капсулорексису у цій групі склала (26,48 ± 2,2) мм2. Висновки. Капсулорексис розміром площі менше 15.0 мм2 призвів до гіперметропічної рефракції очей у післяопераційному періоді. У випадках, коли хірург вимушений по технічним причинам виконувати капсулорексис малого розміру, слід застосовувати коригуючий коефіцієнт для розрахунку оптичної сили інтраокулярної лінзи для досягнення запланованої післяопераційної рефракції та найвищої гостроти зору.