Зміни обміну колагену у хворих на дакріоцистит

Abstract

Актуальність. У пацієнтів, що страждають на дакріоцистит відзначається розвиток фіброзної тканини, що бере участь в патогенезі, прогресивного розвитку обструкції сльозовідвідних шляхів, тому можливо вважати, що зміна метаболізму колагену може знаходитися в основі стійких порушень прохідності слізного каналу. Очевидно, що для ефективної корекції цих станів важливим є застосування препаратів, що моделюють процес колагеноотримання. Мета роботи визначення особливостей колагеноотримання у пацієнтів, що страждають дакріоциститом з різними видами консервативного лікування в передопераційному етапі. Матеріал і методи. У дослідження були включені спостереження над 38 пацієнтах, які були поділенні на 3 групи. Середній вік пацієнтів склав 32,3 р. (+2,4 р.), давність захворювання складала 2,3 р. ( +0,2 р.). Оперативне втручання проводилося за класичною методикою. Біоптат також забирали за класичною методикою. Пацієнтам 1 групи (10 хворих) здійснювали традиційне консервативне лікування (антибіотикотерапія), в 2 групі з (18 пацієнтів) в комплекс до традиційного лікування додавали в/в інфузії ПТФ і застосовували склад «Инфезол 40» («Berlin Chemie AG», Німеччина). Контролем служили біоптати отримані у пацієнтів з травмами щелепо - лицьовій ділянки в процесі їх хірургічного лікування (10 пацієнтів). Результати. При тривалості інкубації (30 хв.) реєструвалося достовірне зниження включення [3H]-проліна зразками тканини у пацієнтів 1 групи порівняно з показником в контролі (на 51,2%, P<0,05). При цій тривалості інкубації зразки тканин у пацієнтів 2 групи, включали більшу кількість [3H]-проліна (на 28,3%, P<0,05) порівняно з показником в 1 групі. При цьому цей показник залишався на 35,3 % більш низьким, ніж в групі контролю (P<0,05). При тривалості інкубації 60 хвилин в зразках тканин пацієнтів з традиційним лікуванням включення [3H]-проліна було на 45,4 % менше, ніж в групі контролю (P<0,05). При цій же експозиції кількість включеного [3H]-проліна у пацієнтів 2 групи були на 24,7% меншим, ніж в групі контролю (P<0,05) і на 37,9% більше аналогічного показника в групі пацієнтів з традиційним лікуванням (P<0,05). Тривалість інкубації (2 години) зразків тканини, в 1 групі кількість включеного [3H]-проліна було на 57,4 % меншим, ніж в контролі (P<0,05) і на 29,4% (P<0,05) в 2 групі. Також кількість включеного [3H]-проліна в останній групі перевищувало таке в групі з традиційним лікуванням на 65,7% (P<0,05). Оцінка інтенсивності синтезу колагену (відносного змісту знову синтезованого колагену) показала, що в групі пацієнтів з традиційним лікуванням в передопераційному періоді реєструвалося зниження цього показника на 39,6% порівнянні з таким в групі контролю (P<0,05). В цей час в 2 групі цей показник був менше ніж в групі контролю на 13,3% (P>0,05) і при цьому достовірно (на 26,3 % перевищував аналогічний показник в групі пацієнтів з традиційним лікуванням (P<0,05). Таким чином, отримані результати свідчать про патогенетичну роль порушень обміну колагену в зоні запальних змін при дакріоциститі, що може послужити основою для подальшого вдосконалення патогенетично обґрунтованих методів лікування цього захворювання. Висновки. 1. При дакріоциститі знижується процес синтезу колагену в тканинах, що залучаються до розвитку обструктивного процесу. 2. Більше виражений, порівняно з традиційним лікуванням, ефект комбінованого застосування ПТФ і суміші амінокислот обумовлений, у тому числі, посиленням синтезу колагену в зоні запальних змін тканин при дакріоциститі.