Взаємозв’язок між ступенем запальної реакції та біохімічними показниками рогової оболонки кролів при ксенокератопластиці та застосуванні біофлавоноїду

Abstract

Актуальність. На сьогоднішній день проблема лікування патології рогівки має важливе медико-соціальне значення для офтальмології, що пов’язано з певною ймовірністю втрати зору та інвалідизацією хворих працездатного віку. До того ж, не завжди консервативне лікування опіків та запальних процесів в рогівці з ускладненнями призводить стійкого позитивного терапевтичного ефекту і потребує хірургічного втручання. Тому при захворюваннях переднього відділу ока різної етіології, особливо за умови затяжного перебігу, з часом виникає потреба проведення трансплантації донорського матеріалу. Враховуючи дефіцит донорського матеріалу та відсутність правового забезпечення отримання трансплантату, ксенокератопластика рогівки свиней вирішує цю проблему. Застосування методів децелюляризації донорської рогівки поліпшує оптичні властивості донорської рогівки та знижує ймовірність відторгнення трансплантату через антигенну несумісність. Відомо, що при запаленні рогівки порушуються репаративно-регенеративні процеси та гомеостаз у клітинах тканин ока, що спричинює при кератопластиці у зоні трансплантату розвиток оксидативного стресу. Тому застосування біофлавоноїдів, які мають антиоксидантні та протизапальні властивості може сприяти як зниженню інтенсивності розвитку запального процесу в рогівці в зоні трансплантата. Мета: визначити ефективність застосування кверцетину при ксенокератопластиці на підставі вивчення взаємозв’язку між ступенем запальної реакції та біохімічними показниками рогової оболонки кролів. Матеріал і методи. Безклітинні еквіваленти строми рогівки (ЕСР) одержані з енуклейованих очей свиней. Пошарову чи інтраламелярну кератопластику ЕСР проводили на одному оці (дослідний) кроликів під загальною анестезією. У дослідне око інстилювали розчин кверцетину 4 рази на добу протягом 30 днів. Друге око - контрольне, в яке інстилювали фізіологічний розчин. Тварини отримували антимікробну та протизапальну терапію. Після ксенокератопластики оцінювали клінічний стан переднього відділу очей кролів. Через 30 діб після визначення біохімічних показників (вміст відновленого (GSН) та окисленого (GSSG) глутатіону, активності глутатіонпероксидази, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази та неседиментованої кислої фосфатази) у зоні проведення ксенокератопластики та інтегрального показника клінічних ознак у роговій оболонці ока кроликів проводили кореляційний аналіз за Спірменом. Результати. Нами було виявлено порушення відновного потенціалу тіолової системи (зниження співвідношення GSН/GSSG), процесу знешкодження гідропероксидів (зниження активності глутатіонпероксидази) та генерації відновлених піридиннуклеотидів (зниження активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази), а також підвищення рівня маркерного ферменту мембран лізосом (підвищення активності ненеседиментованої кислої фосфатази) в зоні проведення ксенокератопластики після пошарової та інтраламелярної кератопластики по відношенню до інтактних очей. Для більш детального вивчення особливостей взаємозв’язку між інтегральним показником запальної реакції та метаболічними показниками рогової оболонки кролів після ксенокератопластики та застосуванні біофлавоноїду було проведено кореляційний аналіз за Спірменом. За результатами проведеного кореляційного аналізу встановлено статистично значущий обернений взаємозв’язок між ступенем запальної реакції рогової оболонки в зоні проведення пошарової та інтраламелярної кератопластики ЕСР та співвідношенням GSН/GSSG (R= -0,76 та R= -0,72, відповідно, при р<0,01), активністю глутатіонпероксидази (R= -0,74 і R= -0,70 при р<0,01) і глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (R= -0,68 і R= -0,63 при р<0,05), а також прямий взаємозв’язок з активністю неседиментованої кислої фосфатази (R=0,57 та R=0,51при р<0,05). Застосування інстиляцій кверцетину за наявності кореляційного взаємозв’язку викликало поліпшення клінічних ознак стану рогівки та нормалізацію біохімічних показників у роговій оболонці під час проведення кератопластики. При проведенні щоденних інстиляцій кверцетину відзначено поліпшення клінічного та метаболічного стану переднього відділу ока та наявність значущих взаємозв’язків між досліджуваними показниками після пошарової та інтраламелярної кератопластики відносно контролю. Висновки. Виявлені статистично значущі кореляційні зв’язки вказують на те, що застосування кверцетину сприяє зниженню ступеня вираженості запального процесу в передньому відділі ока за умови нормалізації метаболічних маркерів оксидативного стресу в зоні проведення ксенокератопластики рогової оболонки тварин після пошарової та інтраламелярної кератопластики.