Особливості порушень зорових функцій та сенсомоторних механізмів бінокулярного зору у дітей, яким була проведена лазерна коагуляція з приводу прогресуючої ретинопатії новонароджених

Abstract

В Україні щорічно реєструється близько 180 випадків дитячої сліпоти внаслідок ретинопатії новонароджених (РН). Частота інвалідизації недоношених дітей в 22 рази вище, ніж у дітей, народжених вчасно. Дослідження механізмів розвитку і рефракційних аномалій, бінокулярного зору у недоношених дітей з РН необхідно і дуже актуально, бо з кожним роком таких дітей стає все більше. Потреба своєчасної діагностики і лікування з кожним роком зростає. З метою дослідити і визначити особливості зорових функцій та порушень сенсорних і моторних ланок бінокулярного зору у дітей, яким була проведена зливна лазерна коагуляція (ЗЛК) з приводу прогресуючої ретинопатії новонароджених (із предпороговою стадією, Тип 1, пороговою стадією, агресивною задньою) було обстежено – 26 дітей , 30 недоношених дітей без РН та 30 здорових доношених дітей у віці від 6 років до 10 років. Матеріал і методи: застосовано загальні офтальмологічні методи, гострота зору визначалась за табл. Орлової, характер бінокулярного зору за кольоротестом, стереозір за тестом Ланга Тест ІІ, Тitmus Stereofly test, рухи очей в основних напрямках зору та стан сакад за допомогою технології айтрекера на апараті EyeLink 1000 User Manual. Результати. Виявлено, що в групі недоношених дітей без РН гострота зору була значно вище і була в середньому (0,8 ± 0,5). Для даної групи пацієнтів характерна висока частота гіперметропії слабкого ступеня - 84,6 %, тоді як міопія слабкого ступеня зустрічалась в 15,4 % випадків, астигматизм < 2,0 Д – в 21,5 %. В групі з РН гострота зору склала (0,42 ± 0,2), гіперметропія слабкого ступеня виявлена в 13,3% пацієнтів, високого ступеня в 13,3%, міопія зустрічалася у 53,5% слабкого і 19,9 % високого ступеня, значно частіше (p<0,05) в порівнянні з новонародженими, що не мали РПН. Астигматизм більше 2,0 дптр виявлено у18,3%. Встановлено, що порушення співдружніх рухів зустрічалося статистично достовірно частіше (75%) в групі дітей після зливної ЛКС, ніж в групі доношених дітей (χ2 =33,18, p = 0,0000…), також частіше зустрічаються порушення сакад – 26,9 % в групі дітей після зливної ЛКС у порівнянні з групою здорових доношених дітей (χ2 =4,24, р=0,003)., тобто нестійка фіксація тест-об’єкту. Виявлено, що порушення поля бінокулярного зору в групі після зливної ЛК зустрічаються у 69,3 % - частіше, χ2 =20,85, р=0,0004. Співвідношення АК/А було більше за величиною, р=0,0000…., величина найближчої точки конвергенції також була більша. У недоношених дітей без РН стереозір відповідав віковій нормі за тестом Titmus Stereofly у 76,2 % обстежених, а за тестом Ланга II у 80,4 % дітей відповідав віковій нормі (200 кут. с.). Стереопоріг не було визначено тільки у 2 дітей (3,8 %). В групі дітей , яким була проведена ЗЛКС у 38,8 % у дітей за тестом Titmus Stereofly і тестом Ланга II пороги стереозору у більшості дітей не визначались, у 26,8 % випадків пороги стереозору були нормальними. Встановлені порушення рухів очей у дітей після проведеної коагуляції залежно від стадії, найгірші показники при другій і третій стадії РПН– у 60-68% хворих, порушення сакад зустрічалося в 65% випадків, в групах як недоношених без РПН так і доношених дітей порушень сакад не виявлено. Висновки. Встановлено відмінності стану зорових і бінокулярних функцій між групами дітей, що отримали ЗЛК з приводу РПН і недоношеними без РПН і доношеними. Результати дозволяють нам рекомендувати вправи для очей для розвитку рухливості, а також вправи для розвитку бінокулярного і стереоскопічного зору для дітей яким була проведена ЗЛК з приводу РПН як можливо раніше. При наявності амбліопії використання прямої оклюзії та апаратне лікування з 3-3,5 років.