«Миграционный» фенотип лимфоцитов периферической крови и эффективность органосохраняющего лечения больных увеальной меланомой

Abstract

Вступ. В останні роки встановлено, що придбання Т-лімфоцитом «міграційного» фенотипу забезпечується цілим комплексом сигналів, з яких найбільш істотний — сигнал, що йде від ІЛ-2, а також хемокінів типу RANTES, які є не тільки хемоаттрактантами, а й активаторами Т-клітин. Всі ці впливи ведуть до активації лімфоцитів, що в порівнянні зі «спочиваючими» можуть долати гематоофтальмічний бар'єр.

Метою даного дослідження було вивчення залежності між «міграційним» фенотипом лімфоцитів і маркером апоптозу та прогресуванням увеальної меланоми в процесі органозберігаючого лікування.

Матеріал і методи. Гістоіммуноцитохімічним методом з використанням моноклональних антитіл проведено порівняння експресії СD54+ і СD95+ на лімфоцитах периферичної крові хворих на увеальну меланому з різною ефективністю органозберігаючого лікування. Залежно від його результатів (фотокоагуляція + ?-аплікаційна терапія) були сформовані дві групи: 116 пацієнтів з регресією пухлини і 34 пацієнта з прогресивним ростом і подальшою енуклеацією ока. Статистична обробка проведена за допомогою програми «Statistica 7.0».

Результати. Значні відмінності встановлені у хворих з різною ефективністю органозберігаючого лікування за абсолютними і відносними значеннями СD54+ і СD95+. При регресії пухлини абсолютне значення рівня експресії маркера СD54+ на лімфоцитах периферичної крові склало (278,3 (183,9)) кл/мкл, а відносне значення — (19,2 (9,2)) % по відношенню до абсолютного (190,0 (129,5)) кл/мкл і відносного (14,9 (7,1)) % значень у хворих з прогресивним ростом пухлини (р1=0,03 і р2=0,04 відповідно). Абсолютне значення рівня експресії маркера апоптозу СD95+ у хворих на увеальну меланому з регресією пухлини було (325,2 (206,3)) кл/мкл, а відносне значення — (21,8 (9,6)) % по відношенню до абсолютного (218,6 (133,8)) кл/мкл і відносного значень (16,2 (6,3)) % при прогресуванні пухлини (р1=0,02 і р2=0,01 відповідно). Для збереження ока в процесі лікування вкрай важлива регуляція високоактивованих Т-клітин і придушення розвитку імунної відповіді для блокування надлишкового запалення за допомогою апоптозу (СD95+).

Заключення. Рівень експресії молекулярних маркерів активації СD54+ і СD95+ значимо вище у хворих з регресією увеальної меланоми, в порівнянні з пацієнтами з прогресивним ростом пухлини і подальшою енуклеацією після органозберігаючого лікування.