Стан гемодинаміки ока у хворих на регматогенне відшарування сітківки, ускладнене відшаруванням судинної оболонки

Abstract

Виникнення відшарування судинної оболонки (ВCO) в очах з первинним регматогенним відшаруванням сітківки (РВС) зустрічається відносно рідко (від 2% до 8,6% випадків). Серед факторів ризику розвитку РВС з ВCO виділяють міопію високого ступеня, афакію або псевдофакію, відшарування сітківки в трьох і більше квадрантах, похилий вік і наявність макулярного розриву. У раніше проведених нами дослідженнях було показано, що у пацієнтів з РВС з ВCO після прилягання сітківки після одноразової вітректомії виявлено зниження біоелектричної активності центральної і периферичної сітківки в порівнянні з аналогічним станом у пацієнтів з неускладненій РВС. Ми припустили про значні трофічних порушеннях в сітківці, як одного з механізмів патогенезу РВС з ВCO, що призвело до дослідження гемодинаміки очей з РВС, ускладненого ВCO. Мета: вивчити гемодинаміку очей з РВС, що ускладнювалося ВСО, і парного очей до операційного втручання. Матеріал і методи: у відділенні вітреоретинальної хірургії обстеженні і прооперовані 22 хворих: 1 група - 11 пацієнтів з РВС (вік 53,5±3,5 років) і 2 група - 11 пацієнтів з РВС, ускладненим ВCO (вік 60,6±3,3 років). Поряд з рутинним обстеженням проводили реоофтальмографію (РОГ) з використанням комп’ютерного реографического комплексу РЕОКOM (Україна, м. Харків), принципом роботи якого є імпедансометрія. При аналізі РOГ використовували показники об’ємного пульсового кровонаповнення по реографичному коефіцієнту RQ (‰) і тонічних властивостей судин по співвідношенню часу висхідної частини реохвилі до часу всієї реохвилі α/Т (%), швидкість максимального кровонаповнення по висхідній частини реокривої (V (Ом/с) - швидкість об’ємного пульсового кровонаповнення. Результати: дві групи пацієнтів з РВС і РВС з ВCO фактично були однорідні за віком, термінами існування РОС і супутньої патології. При аналізі стану очного дна у пацієнтів ускладненої РОС (з ВСО) множинні розриви сітківки - більше 3 розривів спостерігалися в 45,5% випадків, тоді як при РОС значно рідше - в 9% випадків. Нами визначена недостатність кровонаповнення хворого ока з РВС з ВCO на 68,7% і парного ока на 40%. На оці з відшаруванням без ВCO та парному оці ці показники також були знижені лише на 33,3% і 27% відповідно. У хворих з РВС з ВCO також в 2 рази знижена швидкість об’ємного кровотоку в порівнянні з нормою. Виявлено прямий кореляційний зв’язок об’ємного кровонаповнення і внутрішньоочного тиску (ВOТ) r = 0,5 (р <0,05) у всіх пацієнтів з РВС. При ВOТ менше 10 мм рт. ст. показник RQ має найнижчі значення - 0,95±0,4 ‰, що нижче на 32% (р = 0,01), ніж у групі з ВOТ від 10 мм рт. ст. до 14 мм рт. ст. - 1,4±0,4 ‰ і в 1,9 рази (р = 0,0001), ніж при нормальному ВОТ (1,82±0,4 ‰). Також при ВOТ 10 -14 мм рт. ст. RQ було нижче на 22,2% (р = 0,01), ніж в групі з нормальним ВГД. Середні показники ВOТ у групі з РВС з ВCO були рівні 8,4±2,9 мм рт. ст. Висновок. Отримані дані свідчать про значне порушення трофіки ока з регматогенним відшаруванням сітківки взагалі, а при РОС з ВСО - значно більш вираженому патологічному процесі порушення трофіки, а по-друге про значну гіпоксію, що супроводжує РОС і РОС з ВСО не тільки сітківки, а й інших оболонок, зокрема, судинної оболонки. Ключові слова: регматогенне відшарування сітківки, відшарування судинної оболонки, реофтальмографія, об’ємне пульсове кровонаповнення, внутрішньоочний тиск.