Захворювання орбіти, за даними звернень до ДУ «Інститут ОХ і ТТ ім. В.П.Філатова НАМН України» у 2010-2020 рр.

Abstract

Вступ. Розвиток синдрому одностороннього екзофтальму пов’язаний з пухлинами орбіти (первинні, вторинні, метастатичні), гострим і хронічним запаленням, ендокринною офтальмопатією, вродженими аномаліями розвитку, судинними захворюваннями, травмою орбіти та іншим, тому своєчасна диференційна діагностика патологічного стану орбіти дуже утруднена, а від правильного діагнозу залежуть не тільки зорові функції, але часом і життя пацієнта. Мета: проаналізувати частоту зустрічальності захворювань орбіти в Україні, за даними звернень пацієнтів до ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМНУ» за 2010-2020 роки. Матеріал і методи. Ретроспективний аналіз 2941 історій хвороби пацієнтів з захворюваннями орбіти. Середній вік хворих складав 51,3±14,5 років. Жінок було 1949 (66,3%), чоловіків – 992 (33,7%). Обстеження проведено за загально прийнятими та спеціальними методами дослідженнями (ультразвукове сканування, комп’ютерна і магнітно-резонансна томографія з контрастуванням і без). Всі хворі отримували консервативну симптоматичну терапію, 1188 – прооперовані і діагноз верифікований гістоморфологічно. За показаннями виповнено 1016 орбітотомій, екзентерацій орбіти – 172, з них орбітосінуальних – 5. Статистична обробка даних проведена за допомогою програми «Statistics 7,0». Результати. Жінки хворіють вірогідно (практично в 2 рази) частіше ніж чоловіки (р<0,05). У віці 18-20 років і старше за 80 років проліковано 73 (2,5%) пацієнтів, а більшість пацієнтів – 2868 (97,5%) була активного працездатного віку від 21 до 80 років (р<0,05). Найчастіше до інституту звертались хворі на ендокринну офтальмопатію – 1005 (34,1%) та з запаленням тканин орбіти як гострим, так і хронічним – 973 (33,1%) випадків, з яких у 142 (14,6%) випадках діагностовано дакріоаденіт. Пухлини орбіти як доброякісні – 373 (45,7%), так і злоякісні – 443 (54,3%) склали 816 (27,8%) випадків. Кісти різного походження (дермоїдні, епітеліальні, холестеотоми) виявлені у 86 (2,9%) хворих, паразитарне ураження (дирофіляріоз) – у 43 (1,5%), аномалії розвитку судинної системи – у 12 (0,41%), хвороба Вегенера – у 4 (0,14%), саркоїдоз – у 1 (0,03%), посттравматична гематома – у 1 (0,03%) хворого. Встановлено, що серед доброякісних пухлин (373 хворих) переважали пухлини судинного ґенезу (кавернозні гемангіоми – 185 (49,6%) випадків). Друге місце посіли пухлини нейрогенного походження (невринома, менінгіома, невролемома, нейрофіброма, арахноендотеліома) – 69 (18,5%), далі – доброякісні епітеліальні пухлини сльозової залози (плеоморфна аденома) – 57 (15,3%), фіброми (м’які, тверді, судинні) – 25 (6,7%), рідкісні пухлини орбіти (остеома, мезінхімома, гістіоцитома, ксантогранулома, лейоміома, ембріональна пухлина) – 22 (5,9%) і лімфоїдна гіперплазія тканин орбіти – 15 (4,0%) випадків. Серед злоякісних пухлин орбіти (443 хворих) переважали пухлини епітеліального ґенезу – 211 (47,6%), із них сльозової залози (аденокарциноми, рак в плеоморфній аденомі, аденокістозний рак) – 48 (22,8%) випадків, рак шкіри і з придаткових пазух носу з розповсюдженням в орбіту – 163 (77,2%). На другому місці – різні злоякісні лімфоми – 169 (38,1%), третьому – метастатичні пухлини – 29 (6,6%), з них у жінок частіше раку молочної залози, а у чоловіків – легенів і простати, четвертому – первинні меланоми – 19 (4,3%), п’ятому – злоякісні пухлини судинного ґенезу (гемангіоендотеліома, гемангіоперицитома, ангіосаркома) – 13 (2,9%), шостому – нейрогенного ґенезу (нейробластома, гліобластома) – 2 (0,5%) випадки. Вірогідної різниці у частоті зустрічальності різних захворювань орбіти за роками дослідження практично не виявлено (р>0,05).