Тактика лікування кератитів грибкової етіології (представлення клінічного випадку)

Abstract

Актуальність. Інфекційний кератит є серйозним захворюванням, яке щорічно призводить до більш ніж 1,5-2 мільйонів нових випадків повної втрати зору або односторонньої сліпоти. Грибковий кератит є ургентною, небезпечною інфекцією ока, більш поширеною в тропіках та країнах, що розвиваються, і може становити до 67% усіх випадків інфекційного кератиту. Було виявлено, що в цих кліматичних умовах переважаючими збудниками є нитчасті гриби, а найпоширенішим фактором ризику є травма. Філаментний грибковий кератит часто призводить до виразки, перфорації рогівки та сліпоти. Презентація випадку. Хвора Ц., 53 р., звернулась до відділення мікрохірургічного лікування патології рогівки зі скаргами на почервоніння, біль, сльозотечу, зниження гостроти зору на правому оці. Відомо, що хвора є носієм МКЛ з приводу міопії високого ступеня. 2 тижні тому, провела невчасно заміну МКЛ та відмітила почервоніння ока. На прийомі у за місцем проживання було встановлено діагноз: Герпетичний кератит? Акантамебний кератит? та призначені антибактеріальні, протипротозойні та нестероїдні протизапальні краплі. При надходженні в наш стаціонар - кон’юнктива гіперемована, субтотальний абсцес рогівки з дифузною інфільтрацією строми до лімба на 6 год. Vis OD = 0,08 сс sph-6,0Д = 0,85. Vis OS =pr l certae. Проведена конфокальна мікроскопія рогівки, що виявила багаточисельні лінійні грибкові філаменти на всю товщу строми. У хворої діагностовано: Грибковий абсцес рогівки з потоншенням, загрозу перфорації після носіння МКЛ з вторинною гіпертензією та міопію обох очей високого ступеня. Призначене лікування включало інстиляції хлоргексидину, флуконазолу, вориконазолу, гіпотензивних препаратів; per os тербінафін, орнідазол; в/в інстиляції воріконазолу а також курс фотодинамічної терапії з субкон’юнктивальним введенням метиленового синього. У зв’язку з різким потоншенням рогівки на 7-му добу лікування хворій була проведена наскрізна терапевтична кератопластика d=7,5/8,0мм. Під час хірургічного втручання шари рогівки та вміст передньої камери було відправлено для мікробіологічного дослідження, яке виявило – Aspergillus flavus, резистентний до всього переліку наявних протигрибкових препаратів. На 7му добу після операції було відмічено появу інфільтративної плівки поза трансплантатом. Через два тижні після операції у зв’язку з резистентністю інфільтрації передньої камери до лікування було проведено промивання передньої камери з факоаспірацією кришталикових мас та введенням 0,1мл воріконазолу. Післяопераційний період проходив без ускладнень. При виписці зі стаціонару на 27му добу лікування – конʼюнктива рожева, наскрізний трансплантат адаптований вузловими швами, поверхня епітелізована, помірний набряк строми, передня камера середньої глибини, мідріаз, афакія. ВОТ пальпаторно у нормі. Vis OD = 0,08 сс sph-6,0Д = 0,85. Vis OS =0,005 н/к Висновки. Кератит, викликаний нитчастими грибами, такими як Aspergillus, при відсутності належного і своєчасного лікування, поступово переходить в ендофтальміт. У цих випадках гіфи поширюються по всій товщі рогівки і являють загрозу для ока. В описаному випадку ключову роль у лікуванні хворої відіграв комплексний підхід з своєчасним клінічним та мікробіологічним встановленням діагнозу, разом з проведенням ургентної кератопластики на фоні етіотропної терапії протигрибковими препаратами разом з курсом ФДТ. Слід зазначити, що рецидив грибкової інфільтрації у трансплантаті зустрічається доволі часто та потребує особливої уваги. Своєчасне промивання передньої камери з введенням розчину воріконазолу допомогло зберегти трансплантат рогівки, попередити розповсюдження інфільтрації та зберегти око.