Вплив фотобіомудуляції з тривалою нутрієнтною терапію на прогресування міопії у студентів

Abstract

Актуальність. Осьове подовження є основним модифікованим фактором ризику патологічної міопії, тому стратегії для зменшення поширеності міопії та її прогресування є виправданими. Ми припускаємо, що порушення кровообігу знижує метаболізм в оці та може впливати на структурні зміни сітківки з часом. Для запобігання розвитку короткозорості ми ставимо акцент на нейротекторну терапію з покращенням кровообігу та енергетичного метаболізму нейронів. Мета роботи - визначити вплив курсу фотобіомодуляції (ФБМ) з тривалою нутрієнтною підтримкою на прогресування міопії у студентів. Матеріал та методи. Дослідження проведені з 2020 по 2022 роки. Обстежено 95 студентів (190 очей) (після циклоплегії сферічний еквівалент рефракції (SER) від -0,75 до -3,0 дптр): на першому візиті (V1) було виявлено міопічна рефракція на 29,5% очах (56/190); на другому візиті (V2 2021 рік) – на 42,6% очах (81/190); та на третьому (V3 через 2 роки обстежено 82 студентa – 86,3%) – на 48,2% очах (79/164) міопія слабкого ступеня. Студенти були розподілені в дві групи: 1 група (контрольна) 49 студентів (98 очей) та 2 група 46 студентів (92 ока). Група контролю була під наглядом і лікування не отримувала. Студентам 2 групи було проведено 2 курси/рік ФБМ (λ=650 нм, W=0,4 мВт/см2, t 300 с). А також рекомендований вітамінно-антиоксидантний комплекс формули AREDS, посилений вітаміном D3, ω-3 ПНЖК та ресвератролом (1 мг) по 1 капсулі 1 раз/день постійно протягом 12 місяців. Функціонально-діагностичне обстеження включало: візометрію, рефрактометрію, біомікроскопію, визначення осьової довжини ока (AL), SЕR з визначенням річного градієнта прогресування міопії за формулою : РГ = SЕR (AL)2-SЕR(AL)1 / t (дптр/рік), де РГ – річний градієнт прогресування; SЕR(AL)2 – сферичний еквівалент рефракції ока (довжина ока) до кінця спостереження; SЕR(AL)1 – сферичний еквівалент рефракції ока (довжина ока) на початку спостереження; t – період часу між спостереженнями (роки). Досліджувалися показник об’ємного кровонаповнення ока (RQ, ‰) за даними комп’ютерної реоофтальмографії (РОГ). Всі дослідження робили до 1 курсу ФБМ (V1), через 6 місяців – перед другим курсом ФБМ (V2) та через 12 місяців (V3). Результати. Показник максимально коригованої гостроті зору (МКГЗ) на V1 статистично не відрізнявся між групами, але на V3 виявлено значне зниження МКГЗ в 1 групі (без лікування) – на 28%. Рівень ВОТ та результати комп’ютерної периметрії не виходили за нормальні показники. Офтальмоскопічне дослідження в обох групах не виявило офтальмопатології що вимагало втручань. Протягом V1 та V2 значної різниці по показнику внутрішньоочного об’ємного кровообігу не було. Однак V3 показав нормалізований показник RQ в групі студентів з лікуванням, в той час як в групі контролю він був знижений на 14% від показників норми. Річний градієнт прогресування міопії за SER за 2 роки був в 3,7 рази менший в групі студентів з комплексним лікуванням. Ймовірність зростання річного градієнта прогресування міопії за SER збільшується в 1,6 рази у студентів без лікування (OR=1,59 (S 0,3) [DI:95% 0,88-2,86]). Осьова довжина (AL) на V1 значно не відрізнялася в обох групах. За 2 роки річний градієнт прогресування міопії за AL був в 1,7 рази менший в групі студентів з лікуванням, а відносний ризик збільшення AL у цих студентів був на 40% нижче, ніж у групі без лікування (RR=0,6 (S 0,18) [DI: 95% 0,4-0,84]). Висновки. Курс фотобіомодуляції з тривалою нутрієнтною підтримкою знижує прогресування міопії слабкого ступеня у студентів за рахунок зменшення річного градієнта прогресування за сферічним еквівалентом в 1,6 рази, зменшення ризику збільшення річного градієнта прогресування за довжиною ока на 40%, а також нормалізації внутрішньоочного об’ємного кровообігу.