Візуалізація циліарного тіла методом інфрачервоної діафаноскопії для прицільної транссклеральної лазерциклокоагуляції у хворих на неоваскулярну глаукому

Abstract

Актуальність. Транссклеральна контактно-компрессійна (ТСКК) лазерна циклокоагуляція (ЛЦК) отримала визнання офтальмологів в лікуванні неоваскулярної болючої глаукоми завдяки простоті та ефективності методики. Для зняття больового синдрому, зниження внутрішньоочного тиску (ВОТ), зменшення долі важких ускладнень (субатрофія очного яблука, рецидивуючий увеїт, циліохоріоідальне відшарування сітківки) у хворих на неоваскулярну глаукому (НГ) нами при виконанні прицільної ТСКК ЛЦК використовується інфрачервона (ІЧ) діафаноскопія ока для візуалізації структур циліарного тіла (Пасєчнікова Н.В., 2014). Мета. Оцінити можливість візуалізації структур циліарного тіла методом інфрачервоної діафаноскопії для проведення прицільної транссклеральної лазерциклокоагуляції у хворих на неоваскулярну глаукому. Матеріал і методи. Відкрите проспективне неконтрольоване дослідження використання ІЧ діафаноскопії для прицільної ТСКК ЛЦК у хворих на неоваскулярну глаукому. Обстежено і проведено лікування 24 пацієнтів (26 очей) з неоваскулярною глаукомою на фоні проліферативної діабетичної ретинопатії, у віці від 53 до 76 років. Больовий синдром різної інтенсивності мав місце у всіх хворих. Предметний зір досліджуваного ока до лікування був відсутній. ВОТ коливався від 29 до 45 мм рт.ст. (в середньому 39,5; SD, 4,94 мм рт.ст.) як при максимальній гіпотензивній терапії, так і після антиглаукоматозних операцій. ТСКК ЛЦК виконувалася Nd лазером з λ=1,06 мкм, з енергією 0,8 Дж. Курс лікування склав три сеанси через 1 день по стандартній методиці (Чечин П.П. с співавт., 2018). Перед ТСКК ЛЦК всім хворим проводилася інфрачервона (940 нм) діафаноскопія з транспальпебральним освітленням для визначення розташування відросткової частини циліарного тіла. Після ТСКК ЛЦК виконували парабульбарну ін’єкцію 0,5 мл кортикостероїда (розчин дексаметазона) і додатково призначалися інстиляції індометацину (препарату Індоколлір 0,1% по 1 краплі 4 рази на день впродовж 1 місяця). Усім пацієнтам проводилася візометрія, біомікроскопія, вимірювання ВОТ до, після трьох сеансів і через 1, 3 місяців після лікування. Період спостереження 6 місяців. Результати. ІЧ діафаноскопія ока у всіх випадках дозволила візуалізувати структури циліарного тіла (pars plana, pars plicata) та визначити їх розміри. Так, ширина відросткової частини склала в середньому 2,0 (SD, 0,27) мм. Після курсу ТСКК ЛЦК больовий синдром був купований у всіх пацієнтів. Рівень ВОТ після курсового лікування значимо знижувався на 30% від початкового до 27,5 (SD 4,15) мм рт.ст. Через 1 місяць у 8 (31%) пацієнтів відмічена поява больового синдрому і підвищення ВОТ понад 30 мм рт.ст., що потребувало проведення додаткового курсу лікування. Через 3 місяці 9 хворим (38%) виконали повторне втручання, у решти хворих ВОТ дорівнював 28,0 (SD 4,92) мм рт.ст. Обстеження через 6 місяців показало, що на 11 очах був проведений один курс ТСКК ЛЦК, на 13 очах – два курси, та на 2 очах - три курси лікування. Зорові функції після курсу лікування залишалися незмінними на обох очах. Ускладнень за весь період спостереження не спостерігалось (6 місяців). Висновки. Візуалізація структур циліарного тіла методом інфрачервоної діафаноскопії для проведення прицільної транссклеральної лазерциклокоагуляції у хворих на неоваскулярну глаукому на фоні проліферативної діабетичної ретинопатії дозволяє понизити травматичність лікування за рахунок прицільної дії лазерного випромінювання на відростки циліарного тіла, ефективно купувати больовий синдром та знизити внутрішньоочний тиск, а також знизити ризик ускладнень у віддаленому періоді спостереження.