Дисфункція мейбомієвих залоз із супутнім демодекозом повік у хворих з цукровим діабетом ІІ типу

Abstract

Демодекоз є одним з найпоширеніших дерматозів. Серед всіх запальних захворювань століття блефарит демодекозної етіології займає від 39 до 88%.

Мета. Аналіз поширеності дисфункції мейбоміевих залоз (ДМЗ) з супутнім демодекозом повік у хворих з цукровим діабетом ІІ типу.

Матеріал і методи. У дослідження було включено 75 пацієнтів (150 очей) з компенсованим цукровим діабетом (ЦД) ІІ типу та симптомами ДМЗ у віці 54±8 років, серед них чоловіків – 34 (45,3%), жінок – 41 (54,7%).

Всім пацієнтам проводилися візіометрія, біомікроскопія, офтальмоскопія, тонометрія, компресійний тест для оцінки секреції МОЗ, мейбографія, тест Ширмера, проба Норна, лабораторний тест на кліща Demodex, лабораторні дослідження (ліпідограмма, цукор крові, глікозильований гемоглобін). Крім того, використовувався стандартний опитувальник OSDI. Також оцінювали тривалість цукрового діабету, рівень цукру в крові, отримана терапія.

Результати. Демодекоз повік зустрічався в 2 рази частіше у хворих з цукровим діабетом ІІ типу, який тривав понад 10 років, ніж у тих хворих, у яких цукровий діабет тривав менше 10 років (р=0,002). За даними мейбографіі встановлено, що у пацієнтів з діагностованим демодекозом повік зміни в мейбомієвих залозах були виявлені в 90% випадків (за даними показників шкали «meibograde» - 5,0±0,9 бала), що свідчить про переважання ДМЗ середнього ступеня тяжкості.

Висновки. Метаболічні порушення у хворих з цукровим діабетом ІІ типу сприяють виникненню демодекозу повік, виявленому в 61,3% хворих. У хворих з цукровим діабетом ІІ типу і діагностованим демодекозом повік виявлено наявність хвороби сухого ока за змішаним типом, що вимагає як лікування дісфункції мейбомієвих залоз, так і відновлення водного компонента слізної плівки.