Динаміка ультраструктурних змін в зовнішніх шарах зорової кори щурів, викликаних метаноловою інтоксикацією.

Abstract

Актуальність. З часом все більше з’являється випадків отруєнь сурогатами алкоголю з вмістом метанолу як в Україні, так і за її межами. Відомо, що після його вживання в перші 2 - 3 доби у постраждалих різко знижується гострота зору або відбувається повна його втрата, якщо постраждалі несвоєчасно звернулися за медичною допомогою. Клінічні дослідження показали, що при гострому отруєнні даними сурогатами первинно вражаються тканини ока та головного мозку. Нами раніше вивчався вплив метанолу в незначній дозі на структури сітківки та зорового нерву очей щурів. Наразі в наукових джерелах відсутні відомості стосовно його впливу на тканини зорової кори (ЗК). Отримані результати комплексного дослідження структур: хоріоідея - зорова кора дозволять зрозуміти тонкі механізми розвитку патологічних процесів, викликаних токсичною дією метанолу у постраждалих, які вживали сурогати алкоголю, з вмістом метанолу, та будуть слугувати підгрунтям для розробки патогенетично обґрунтованих підходів до лікування метанолової інтоксикації. Мета. Вивчити ультраструктурні зміни в зовнішніх шарах ЗК щурів в динаміці спостереження після внутрішньоочеревинної ін’єкції (ВІ) незначної дози метанолу. Матеріал і методи. Дослідження проведено на 12 дорослих білих щурах лінії Вістар масою від 250 г до 300 г, розділених на 2 групи: I-а – піддослідна, в якій щурам одноразово виконували ВІ 100 % метанолу з дозою 0,75 г/кг маси тіла щура; II-а – контрольна, виконували введення води для ін’єкцій інтактним щурам в тому ж об’ємі, що і метанолу. Для щурів ефект ЛД50 при ВІ метанолу складає 9,5 г/кг маси їх тіла. Маніпуляції на тваринах та їх евтаназія здійснювались відповідно до «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей» (Страсбург, 1986). Вивчалась ультраструктура зовнішніх шарів ЗК щурів в електронному мікроскопі ПЕМ-100-01 (Україна) в період від 14 доби до 3 місяців після ВІ речовин. Результати. Попередні дослідження показали, що в ЗК дана доза викликала зміни вже через 70 хвилин після одноразової ВІ метанолу, які характеризувались набряком структур нейропіля та частини тіл нервових клітин з альтерацією їх мітохондрій, які розташовувались поряд капілярів. Ендотеліальні клітини капілярів виглядали практично нормальними але була осміофільною плазма їх крові. До 7 доби спостереження поступово збільшувався набряк та розвивались деструктивні зміни у досліджуваних структурах ЗК, включаючи ендотеліальні клітини капілярів, що вело до порушенням мікроциркуляції та до безперешкодного проникнення токсичного спирту в навколишні структури. Нейропіль осередково був гомогенізований або мав ознаки повного розпаду його елементів, у частини нервових та гліальних клітин відзначалось спустошення цитоплазми. На 14 добу дослідження ознаки набряку дещо зменшувались, але деструктивні зміни у більшості досліджуваних структур ЗК були наявні. В то й же час в них активніше, ніж в попередні строки, проявлялись ознаки відновних процесів. Через 1 і, особливо, 3 місяці після ВІ метанолу в ЗК спостерігалась активація метаболічних процесів в її структурах, але вони відбувались доволі повільно і на останній строк ще залишались ділянки з альтерацією клітин та їх відростків і осередки зруйнованих структур нейропіля. Висновок. Динаміка патологічного процесу після внутрішньоочеревинної ін’єкції 100% метанолу в дозі 0,75 г/кг маси тіла щурам характеризується одночасним перебігом деструктивних та репаративних явищ у зоровій корі на 14 добу із поступовим домінуванням компенсаторно-відновних процесів в її структурах до 3 місяців спостереження. Попри переваги регенераторних змін у віддалені строки, збереження осередків безструктурних ділянок у нейропілі зорової кори свідчить про низький рівень відновлення зруйнованих нервових елементів, що може слугувати поясненням порушення зорових функцій у постраждалих від метанолової інтоксикації.