ПОКАЗНИКИ ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНОГО ГОМЕОСТАЗУ ПРИ РОЗВИТКУ КАТАРАКТИ ТА СУПУТНЬОГО КЕРАТИТУ

Abstract

Актуальність. Відомо, що серед великої кількості катарактогенних чинників певну роль в розвитку помутніння кришталика можуть відігравати супутні хвороби, особливо органа зору. В основі патогенезу різних захворювань органа зору має місце виснаження системи антирадикального захисту тканин ока. Нашу увагу привернув вплив запального процесу в рогівці на стійкість кришталика та на метаболічні зміни при формуванні катаракти. Мета. Визначення рівня порушення балансу про-антиоксидантної системи в тканинах ока кролів та хворих з катарактою при супутньому запальному процесі в рогівці. Матеріал і методи. Доклінічні дослідження проведені у кролів породи Шиншила з світловою катарактою (опромінення світлом дугової ртутної лампи в діапазоні від 350 до 1150 нм щоденно по 9 годин протягом 40 тижнів) та в умовах моделювання бактеріального кератиту Норма – інтактні тварини. В кришталиках, камерній волозі та сльозовій рідині визначали активність глутатіонпероксидази, каталази та вміст продуктів перекисного окислення ліпідів - малонового диальдегіду (МДА) і дієнових кон’югатів (ДК). Клінічні дослідження проведені у хворих на стромальний бактеріальний кератит та у соматично здорових осіб. В сльозовій рідині пацієнтів визначали загальну антиоксидантну активність (ЗАА), вміст МДА і ДК. Результати. Встановлено, що рівень активності глутатіонпероксидази в кришталику кролів при кератиті знижується на 25,0% (р<0,05), а каталази на 22,1% (р<0,05), при світловій катаракті – на 30,0% і 26,0%, при світловій катаракті на тлі кератиту – на 33,8 і 28,7%, в порівнянні з нормою, відповідно. Розвиток кератиту призводив до підвищення в кришталику кролів рівня МДА – на 23,2% (р<0,05), ДК – на 17,4% (р>0,05), при світловій катаракті – на 31,7% (р<0,01) і 26,1% (р<0,05), при світловій катаракті на тлі кератиту – на 41,5% (р<0,001) і 34,8% (р<0,01) в порівнянні з нормою. В камерній волозі та сльозовій рідині тварин відзначали аналогічні зміни рівня досліджуваних показників. Існує виражений кореляційний зв'язок між дисбалансом зазначених показників та ступенем вираженості запального процесу та патологічних змін в кришталику тварин. У хворих з більш вираженим ступенем біомікроскопічних змін в кришталиках коефіцієнт кореляції Спірмена був більш виражений, особливо на тлі кератиту. Виявлена сильна негативна кореляційна залежність між показниками МДА і ЗАА сльозовій рідині пацієнтів: у хворих на кератит r= – 0,78 (р<0,01), у хворих на кератит з помутніннями кришталика r= – 0,89 (р<0,01). Висновки. Супутні запальні процеси в рогівці виявляють патогенну дію на кришталик та посилюють дегенеративні зміни в кришталику в експерименті та у хворих пацієнтів. Це пов’язано з їх дестабілізуючою дією на прооксидантно-антиоксидантний баланс в тканинах ока, які перебувають в стані оксидативного стресу. Накопичення продуктів пероксидації в тканинах ока дослідних тварин і хворих катарактою на тлі виснаження показників антиоксидантної системи являються тригером при запальному процесі дистрофічних змін в кришталику.