Інфекційна виразка рогівки у користувача контактних лінз на фоні системної ретиноїдної терапії: клінічний випадок.

Abstract

Актуальність. Інфекційні ураження рогівки залишаються однією з провідних причин зниження зору у світі, особливо серед пацієнтів працездатного віку. Кератит становить значну частку причин офтальмологічної інвалідизації, особливо в країнах із середнім рівнем доходу. Носіння м’яких контактних лінз є одним із ключових модифікованих факторів ризику розвитку мікробного кератиту та виразки рогівки. За сучасними даними, щорічна захворюваність на контакт-лінз-асоційований кератит становить у середньому 2–5 випадків на 10 000 користувачів, при цьому для пролонгованого носіння ризик зростає до 20 випадків на 10 000. Мета. Проаналізувати клінічний перебіг та результати лікування виразки рогівки, асоційованої з носінням МКЛ. Матеріали і методи. Представлено клінічний випадок пацієнтки 26 років з виразкою рогівки правого ока на тлі носіння МКЛ. Проведено стандартне офтальмологічне обстеження та мікробіологічне дослідження виділень з кон’юнктивальної порожнини. Результати. Пацієнтка 26 років відзначила появу дискомфорту, почервоніння, світлобоязні та сльозотечі в правому оці після того, як заснула в м’яких контактних лінзах. Протягом двох діб за медичною допомогою не зверталася. У зв’язку з прогресуванням симптомів в нічний час викликала бригаду екстреної медичної допомоги, якою була госпіталізована до однієї з лікарень м. Києва. Через добу, з огляду на тяжкість стану, пацієнтку було направлено до ДУ «Інститут очних хвороб та тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України» для подальшого спеціалізованого лікування. При надходженні: Vis OD: 0,005 н/к; Vis OS: 0,8 н/к Праве око: світлобоязнь, сльозотечіння, слизово-гнійні виділення. Кон’юнктива гіперемована, центральна виразка рогівки, набряк та помутнніння навколишньої строми. Передня камера середньої глибини, волога мутна, гіпопіон 2 мм. Зіниця вузька, малорухома. Глибші середовища під фльором. Ліве око: передній відрізок без патологічних змін, периферичні дистрофічні вогнища на сітківці. Внутрішньоочний тиск в обох очах пальпаторно в межах норми. Мікробіологічне дослідження виділень з кон’юнктивальної порожнини: Staphylococcus haemoliticus. Також відомо, що пацієнтка тривалий час отримувала системну терапію ретиноїдами з приводу акне. Встановлено діагноз: Праве око – виразка рогівки бактеріальної етіології (наслідок носіння МКЛ), гіпопіон. Міопія високого ступеню. Ліве око – міопія високого ступеню. Стан після лазерної корекції зору. ПДС. Пацієнтці було призначено інтенсивну комплексну терапію. За узгодженням з дерматологом відмінено прийом системних ретиноїдів. Інтиляції: хлоргексидин 0,02%, флюконазол, моксифлоксацин, гентаміцин 1/2, протинабряковий засіб, декспантенол, цирелакс, тімолол, гіалуронова кислота з трегалозою, стрептоцидова мазь 0,25%, дексаметазон 1/9. С/к ін’єкції: дексаметазон, гентаміцин, гепарин, тіатріазолін по 0,3 мл; в/м ін’єкції: мелоксікам 1,5; в/в ін’єкції: левофлоксацин 2,5 мг, орнідазол 5 мг, флюконазол 100,0 № 7 Стан очей при виписці: Vis OD: 0,05 сс sph – 13,0D = 0,35; Vis OS: 1,0. Праве око: спокійне. Рогівка епітелізована, центральне помутніння на місці інфільтрату. Передня камера середньої глибини. Кришталик прозорий. Рожевий рефлекс з очного дна. Сітківка прилежить. Висновки. Виразка рогівки, асоційована з носінням МКЛ, характеризується агресивним перебігом із швидким ураженням центральних відділів рогівки та високим ризиком стійкого зниження зору. Досягнення клінічного ефекту можливе лише за умов раннього призначення повноцінної комплексної терапії, що включає етіотропний, протизапальний та репаративний компоненти. Застосування системних ретиноїдів може призводити до порушення стабільності слізної плівки та зниження бар’єрної функції епітелію рогівки, що підвищує вразливість до інфекційних уражень. Використання комбінованого підходу дозволяє локалізувати інфекційний процес, прискорити епітелізацію та зменшити вираженість неоваскуляризації.