Мультимодальна характеристика особливостей перебігу стромального герпетичного кератиту за клінічними, функціональними, лабораторними та морфометричними показниками

Abstract

Мета. Визначити особливості перебігу стромального герпетичного кератиту (СГК) на основі комплексної оцінки клінічних, морфометричних, лабораторних і функціональних показників. Матеріал і методи. Обстежено 60 пацієнтів із монолатеральним СГК, середній вік – 39,4 ± 9,5 р. Гемодинаміку в очній артерії (ОА), центральній артерії (ЦАС) та вені сітківки (ЦВС) досліджували методом доплерографії (Toshiba Nemio-20). Кератометрію, пахіметрію та денситометрію рогівки визначали за допомогою Pentacam AXL (Oculus, Німеччина), товщину епітелію рогівки – методом ОКТ (Optopol REVO NX, Польща). Неоваскуляризацію рогівки (НВР) оцінювали за площею та глибиною інвазії судин, SpO2 – методом пульсоксиметрії, IgG до ВПГ 1/2 та ЦМВ – методом ІФА. Сльозопродукцію та стабільність слізної плівки оцінювали за тестами Ширмера II та Норна. Результати. У хворих на СГК встановлено зростання частоти виразки рогівки зі збільшенням площі НВР (p = 0,0006). Периферична виразка переважала при НВР одного квадранта, тоді як центральна – при ураженні двох і більше квадрантів (χ² = 4,3; p = 0,04). Зі збільшенням площі НВР зростала частота тотального набряку рогівки. Денситометрія на 20,5% (p = 0,009) вище при тотальному набряку порівняно з фокальним. При поширенні НВР ≥2 квадрантів значно підвищувався ризик формування змішаної форми НВР (p < 0,001). Частота виразки становила 25,9% при поверхневій, 16,7% – при глибокій та 100% – при змішаній НВР. Показники гемодинаміки ЦАС не залежали від наявності НВР і виразки, тоді як швидкість кровотоку в ЦВС була вищою на 7,2% при НВР (р < 0,05). Наявність НВР асоціювалася зі зниженням стабільності слізної плівки на 23,6% (p = 0,004). Зв'язку між рівнями IgG до ВПГ та ЦМВ і характеристиками НВР та виразкою рогівки не виявлено. Висновки. Прогресування стромального ушкодження рогівки та формування виразкового дефекту пов’язано з вираженістю НВР: зі збільшенням її площі частота виразок зростає (p = 0,0006), а змішаний тип НВР підвищує її ризик у 4,3 раза (p < 0,001). Щодо прогнозування ризику виразки рогівки найбільш інформативними є показники глибини НВР та кератометрії. НВР асоціюється з помірними змінами регіонарної гемодинаміки та вираженим порушенням сльозопродукції із нестабільністю слізної плівки.