Гемодинамічні зміни в судинах ока при стромальному герпетичному кератиті за даними ультразвукової доплерографії

Abstract

Актуальність. Герпетичний кератит (ГК) є однією з основних причин зниження зору. Рецидивуючий перебіг захворювання здатен призводити до поступового погіршення зору та розвитку сліпоти. Збалансована функція судинної системи є визначальним чинником регуляції запального процесу та збереження тканинного гомеостазу. Особливості гемодинаміки в окремих судинах ока при стромальному герпетичному кератиті (СГК) залишаються невідомими. Мета: визначити особливості гемодинаміки в судинах ока при рецидиві СГК за допомогою доплерівського ультразвукового дослідження. Матеріали та методи. Обстежено 60 пацієнтів із монолатеральним СГК у період рецидиву (вік — 39,4 ± 9,5 року). СГК поділяли на дві основні форми: некротизуючу (18 осіб) та ненекротизуючу (імунну) — група 1, що містила 42 хворі (42 ока). Групу хворих із некротизуючим СГК, у свою чергу, було поділено залежно від локалізації виразкових змін на дві групи: з центральним ураженням рогівки (2-га група — 10 хворих, 10 очей) та з периферичними виразками (3-тя група — 8 хворих, 8 очей). Доплерівське ультразвукове дослідження в очній артерії (ОА), центральній артерії сітківки (ЦАС) та центральній вені сітківки (ЦВС) виконувалося на апараті Toshiba Nemio-20. На обох очах в ОА та ЦАС хворих визначали такі показники: систолічну швидкість кровотоку орбітальної артерії (Peak Systolic Velocity, PSV, см/с), мінімальну діастолічну швидкість кровотоку (End-Diastolic Velocity, EDV, см/с), індекс резистентності (RI). У центральній вені сітківки визначали PSV, см/с. Парне око було контролем. Результати. Встановлено специфічні зміни гемодинаміки в очних судинах при монолатеральному СГК: швидкісні показники кровотоку при монолатеральному рецидиві СГК в ОА були нижчими на 9‒34 % порівняно з парним оком, а в ЦАС та ЦВС були вищими на ураженому оці — на 29‒61 %. На основі побудованої моделі гемодинамічних змін нами запропоновано цифрові критерії діагностики рецидиву, які можна використовувати при стертій клінічній картині СГК: коли PSV в ЦАС становить вище за 13,95 см/с, EDV в ЦАС — вище за 4,1 см/с, PSV у ЦВС — вище за 6,55 см/с, то діагностують рецидив. Висновки. Виявлено характерні особливості гемодинаміки в судинах ока при монолатеральному СГК, які не відрізнялися між групами некротизуючого та ненекротизуючого СГК, проте мали відмінності порівняно з парним оком. Показники ЦАС при рецидиві СГК перевищували контрольні показники парного ока: PSV — на 58,7 %, EDV — на 61,1 %, RI — на 7,9 %, а показники PSV у ЦВС були вищі на 28,6 %. Побудована модель гемодинамічних змін в ЦАС та ЦВС дозволяє прогнозувати рецидив при стертій клінічній картині СГК.