Стан мінімальної експозиції розпізнавання тест-знаків у здорових школярів

Abstract

Актуальність. Швидкість обробки зорової інформації має велике значення для оцінки стану зорового аналізатора. Цей показник може бути визначений шляхом виміру часових параметрів гостроти зору. Один із них – мінімальна експозиція розпізнавання пред’являємих тест-знаків (МЕРЗ) – попередньо вивчалась В.І.Сердюченко (1995) при косоокості та амбліопії різних ступенів, а також в групі здорових 8-річних дітей. Є дані про стан цього показника у здорових дошкільників 5-6 років (В.І. Сердюченко, М.Б. Желізник, 2015). Мета роботи: вивчити стан МЕРЗ у офтальмологічно здорових школярів різних вікових груп. Матеріал і методи. Обстежено 117 дітей у віці від 7 до 16 років (учнів від першого до 11-го класів середньої школи) з гостротою зору та рефракцією у межах вікових норм (гострота зору не менше 1,0, рефракція – еметропія або гіперметропія не більше 1,0 дптр. Гострота зору визначалася за допомогою таблиць Сивцева-Головіна, рефракція – методом авторефрактометрії. МЕРЗ вимірювалась шляхом використання спеціально розробленого пристрою, за допомогою якого обстежуваній дитині пред’являлись на обмежений час (від 1 мс до 1 с) тестоб’єкти, що світяться (кільця Ландольта з 8 напрямками розрізу у випадковому порядку); дитина повинна була визначити напрямок розрізу в кільці (згори, справа, знизу-зліва і т.д.). Гострота зору перед дослідженням МЕРЗ спеціально перевірялась по кільцям Ландольта, щоб дитина зрозуміла поставлену перед нею задачу – визначити розташування розрізу в кільці за мінімально короткий час. Величина тест-об’єкту була співставимою з розрізняльною здатністю дитини (дорівнювала 7 кутових хвилин). Обстеження проводилось як монокулярно, так і бінокулярно. Діти були розділені на 3 групи: І – від 7 до 9 років (42 школяра), ІІ – від 10 до 13 років (22 школяра), ІІІ – від 14 до 16 років (53 школяра). Обстеження проводилось в першій половині дня, за умови відсутності зорового стомлення. Результати. Мінімальна експозиція, яка дозволяла дитині розпізнавати означені тест-об’єкти, у всіх дітей була в межах 1-3 мілісекунд (мс); при їх пред’явленні правому, лівому оку та одночасно обом очам дорівнювала, відповідно: в 7-9 років (1,5±0,09) мс, (1,55±0,1) мс, (1,095±0,05) мс; в 10-13 років – (1,18±0,1) мс, (1,18±0,1) мс, (1,05±0,04) мс; в 14-16 років – (1,09±0,04) мс, (1,09±0,04) мс, (1,0±0,0) мс. Встановлено, що даний показник достовірно скорочується з віком (при порівнянні старшої групи з молодшою р<0,05). Показано також, що МЕРЗ при бінокулярному дослідженні є коротшою (тобто кращою), ніж при монокулярному, що узгоджується з відомим фактом покращання бінокулярної гостроти зору у порівнянні з монокулярною. Висновок. Запропонована методика визначення МЕРЗ є зрозумілою для дітей шкільного віку і дозволяє отримати уявлення про час переробки інформації в зоровій системі. Одержані дані можуть слугувати контролем для порівняння зі станом цього показника при різній патології зорового аналізатора у відповідному віці.