Результати застосування колагенового аналогу строми рогівки людини в якості матеріалу для наскрізної кератопластики у мишей

Abstract

Актуальність. У зв’язку з дефіцитом донорської людської рогівки та низькою ефективністю її пересадки при деяких видах рогівкової патології актуальним є пошук альтернативних матеріалів для кератопластики. Мета. Вивчити можливість застосування колагенового аналогу строми рогівки людини (КАСРЛ) в якості матеріалу для наскрізної кератопластики в експерименті. Матеріали і методи. Синтез КАСРЛ. Безклітинні прозорі імпланти товщиною 100 мкм були синтезовані шляхом створення мереж, що взаємно проникають. Перша мережа формувалася кросс–лінкінгом рекомбінантного людського колагену ІІІ типу карбодіїмідом та N–гідросукцинімідом; друга мережа формувалася з фосфоліпіду клітинних мембран – метилфосфорилхоліну, кросс–лінкінг якого проводився полі (етилен гліколь) діакрилатом. Наскрізна пересадка КАСРЛ. Пересадка проведена на правих очах 6 білих мишей Balb/C вагою 20 г. Трепаном діаметром 1,7 мм видаляли центральну зону рогівки. Імпланти діаметром 2 мм фіксували до рогівки реципієнта безперервним швом нейлон 11/0. Контрольну групу склали 6 тварин, яким на правих очах після видалення трепаном діаметром 1,7 мм центральної зони рогівки проведена пересадка донорської рогівки такого ж діаметру. Термін спостереження склав 4 місяці. Результати. Пересадка КАСРЛ та донорських рогівок викликала незначно виражену запальну реакцію з боку ока. Епітелізація КЕСРЛ відбулася протягом трьох тижнів після операції, донорських рогівок – протягом одного тижня після операції. Епітелізація супроводжувалася васкуляризацією трансплантатів, що була однаково виражена як в групі КАСРЛ, так і в групі донорських рогівок. Судини в рогівці регресували після епітелізації, але були присутні через 4 місяці після операції у всіх тварин. Ретрокорнеальна мембрана білого кольору почала формуватися у тварин обох груп наприкінці першого тижня після операції, вона зберігалася в усі терміни спостережень. Світлова мікроскопія рогівок, проведена через 4 місяці після операції, підтвердила приживлення як біосинтетичних, так і донорських рогівок з репопуляцією трансплантатів клітинами реципієнтів. Імуногістохімічні дослідження підтвердили відновлення рогівкового епітелію на поверхні трансплантатів (позитивна реакція на цитокератин 3/76) та не виявили залишків людського колагену ІІІ типу в стромі оперованих рогівок. Більшість клітин в ретрокорнеальній плівці виявилися міофібробластами (позитивна реакція на гладком’язевий актин). Висновки. Безклітинні КАСРЛ в якості матеріалу для наскрізної кератопластики у мишей добре вживляються в рогівку реципієнтів, викликаючи незначну запальну реакцію, схожу з реакцією на пересадку донорської рогівки.