Ультраструктурные изменения сетчатки кроликов после порогового лазерного излучения с длиной волны 532 нм, 577нм и 810 нм

Abstract

Вступ. Лазерна коагуляція сітківки залишається «золотим» стандартом лікування судинної патології очного дна. Ведеться активне вивчення впливу лазерної енергії різних довжин хвиль на сітчасту оболонку ока, пошук альтернативних методик дозування лазерної енергії, а також пошук оптимальних схем нанесення лазерних коагулятів на уражену область сітківки.

Метою роботи було вивчення впливу пороговоїлазерної дії на ультраструктуру зовнішніх и внутрішніх шарів сітківки кролика лазерами, генеруючими випромінювання з довжиною хвилі 532 нм, 577 нм і 810 нм за даними електронної мікроскопії.

Матеріал і методи. Робота виконана на 5 дорослих кроликах (10 очей) породи шиншила, вік 6 - 7місяців, масою 2,5—3 кг. Лазерні коагуляти наносились в нижніх сегментах ока, які були поділені умовно на дві частини для виконання зливної і не зливної лазерної коагуляції сітківки, використовувалося лазерне випромінювання з різною довжиною хвилі. Лазерний вплив на сітківку кролика виконувався в мілліімпульсному режимі роботи лазера, використовувалися порогові потужності лазерного впливу. Потужність лазерного впливу підбиралася до появи коагулята білого кольору 1—2 ступеня. Контролем була сітківка інтактних кроликів.

Результати. Встановлено, що в епіцентрі порогової лазерної дії виникає незворотня загибель фоторецепторних клітин після всіх видів лазерного впливу. Найменшу пошкоджуючу дію на біполярні, гангліозні та мюллеровскі клітини має лазерне випромінювання довжиною хвилі 810 нм у порівнянні з лазерами довжиною хвилі 577 нм та 532 нм у режимах їх порогового впливу.