Состояние гемодинамики глаза и активности вегетативной нервной системы при передних увеитах в разные периоды его течения

Abstract

Актуальність. Враховуючи складний патогенетичний механізм розвитку увеїту, важливим є вивчити особливості взаємодії імунної, судинної, нервової систем, міру їх активності, а також можливість превентивности розвитку необоротних мофрологічних ускладнень.

Мета роботи: дослідження стану гемодинаміки ока та активності вегетативної нервової системи при передніх увеїтах в різні періоди перебігу запального процесу.

Матеріал і методи. Дослідження були проведені у 66 хворих передніми увеїтами. Поряд з загальноклінічними дослідженнями проводили реоофтальмографію з використанням показника об’ємного пульсового кровонаповнення RQ (‰), швидкості максимального кровонаповнення ока (за показником ? (Om/с), а також тонічних властивостей судин ?/Т (%) (реографічний комп’ютерний комплекс ReoCom).

Результати та їх обговорення. Рівень об’ємного пульсового кровонаповнення ока у хворих залежить від стану активності процесу: коефіцієнт прямої кореляції (r=0,26,р<0,05). Найбільш низький — RQ = (2,54 ± 0,6) ‰ у період стійкої ремісії хронічного процесу який був достовірно нижче на 32 % (р <0,05), ніж в період його загострення. Аналогічним чином змінювався і показник швидкості кровонаповнення судин ока. Виявлено прямий взаємозв’язок між показником об’ємного кровонаповнення RQ ‰ і швидкістю осідання еритроцитів (ШОЕ, мм/год), як індикатора активності запалення: коефіцієнт прямої кореляції (r=0,45, р<0,05). У період гострого процесу в групі хворих з ускладненим перебігом переднього увеїту, яке виражалося проявом набряку області макули, було виявлено більш високе RQ на 54 % (р=0,02) і підвищення тонусу судин крупної ланки на 35,5 % (р=0,001), ніж у групі без ускладнень. Надлишкова симпатикотонія супроводжувалася поразкою сітківки: при набряку області макули показник симпатичної активності LF був вище на 46 % (р=0,02), ніж при перебігу увеїту без ускладнень.

Висновок. Виявлено особливості гемодинаміки ока при передніх увеїтах залежно від періодів запального процесу, а також механізми впливу відділов ВНС на стан гемодинаміки і розвиток ускладненого перебігу увеїту.