Ефективність застосування кріоконсервованої амніотичної мембрани людини при кератитах інфекційної та нейротрофічної етіології

Abstract

Актуальність. Консервативне лікування кератитів інфекційної та нейротрофічної етіології не завжди виявляється ефективним. У таких випадках необхідне хірургічне лікування. Через величезний дефіцит донорських тканин для трансплантації й, зокрема, рогівки, відбувається постійний пошук альтернативних матеріалів, які можна використовувати з лікувальною та оптичною метою. Одним із таких матеріалів є амніотична мембрана (АМ), яка має багато унікальних властивостей та застосовується в офтальмохірургії. Еластичність і міцність АМ, її виражені протизапальні, епітелізуючі, антиангіогенні та антифібробластні властивості в умовах дефіциту донорського матеріалу в Україні дозволяють використовувати кріоконсервовану АМ в якості альтернативи донорській рогівці при виконанні операцій з лікувальною метою. Метою дослідження було визначення ефективності використання кріоконсервованої амніотичної мембрани людини (тканинного трансплантату «Препарат кріоконсервованої амніотичної мембрани людини (ПКАМЛ)») при кератитах інфекційної та нейротрофічної етіології. Матеріал і методи. Дослідження проведене у 40 пацієнтів (40 очей), з яких було 22 (55%) чоловіка та 18 (45%) жінок віком від 29 до 79 років. Середній вік пацієнтів склав 53,4 (±13,4SD) роки. Вибір техніки трансплантації базувався на клінічному прояві захворювання та на стані рогівки (розмір та глибина дефекту).Трансплантація амніотичної мембрани (ТАМ) методом пошарової трансплантації була виконана у 17 (42,5%) хворих, методом біологічного покриття – у 16 (40%) хворих, за sandwich-технікою – у 7 (17,5%) хворих. Для трансплантації використовувався тканинний трансплантат ПКАМЛ, виготовлений в Інституті клітинної терапії в м. Києві, в рамках зареєстрованого в Координаційному центрі трансплантації органів тканин і клітин МОЗ України клінічного дослідження: «Ефективність застосування кріоконсервованої амніотичної мембрани людини при кератитах інфекційної етіології» код ОІОХ-ІІ. Термін спостереження склав від 7 до 22 місяців. Результати. При використанні АМ відмічалася її міцність, висока еластичність та можливість її моделювання в залежності від дефекту рогівки. На жодному з етапів спостереження не було зареєстровано запально-гнійних процесів в післяопераційному періоді та алергічних реакцій на ТАМ. У всіх 40 хворих (100%) був досягнутий терапевтичний ефект. При аналізі стану рогівки на момент закінчення дослідження було виявлено, що середній термін регресії набряку строми після ТАМ склав 9,5(±3,9SD) діб (методом пошарової трансплантаціі – 10,2 (±4,3 SD) доби, методом біологічного покриття – 8,9 (±3,9 SD) діб, за sandwich-технікою – 9,0 (±3,5 SD) діб). Середній термін резорбції інфільтрації склав 8,86 (±3,72SD) діб (методом пошарової трансплантаціі – 9,6 (±3,92 SD) доби, методом біологічного покриття – 7,3 (±3,21 SD) діб, за sandwich-технікою – 7,6 (±3,36 SD) доби). Васкуляризація рогівки та лімба до ТАМ відмічалася у 38 (95%) пацієнтів. Після ТАМ регресія судин спостерігалася у 9 пацієнтів (22,5%) (р=0,0035). Спостерігалось значиме підвищення гостроти зору: більш, ніж 0,1 спостерігали до ТАМ у 12 (30%) хворих, а у віддалені строки після операції – у 19 (47,5%) хворих (р=0,05). Висновки. Дослідження показали високу ефективність застосування трансплантації амніотичної мембрани у хворих на бактеріальний чи нейротрофічний кератит. У всіх хворих данного дослідження (40 хворих – 100%) був отриманий позитивний терапевтичний ефект незалежно від етіології захворювання з прискоренням процесів епітелізації поверхні рогівки, ліквідацією запалення і больового синдрому. Всі методи ТАМ є безпечними та мали високу ефективність, тому можуть використовуватись при інфекційних та нейротрофічних кератитах.