Структурные и функциональные особенности сетчатки и их изменение под влиянием кортикостероида пролонгированого действия у пациентов с транссудативной отслойкой пигментного эпителия сетчатки при возрастной дегенерации макулы (срок наблюдения 36 месяцев)

Abstract

Вступ. На сьогоднішній день запропоновано безліч підходів до лікування відшарування пігментного епітелію сітківки (ПЕС) при віковій дегенерації макули (ВДМ), при цьому автори не можуть прийняти єдиної встановленої методики.

Мета. Підвищити ефективність лікування пацієнтів з транссудативним відшаруванням пігментного епітелію сітківки при віковій дегенерації макули шляхом застосування кортикостероїду пролонгованої дії, на підставі вивчення його впливу на структурні та функціональні особливості сітківки в динаміці.

Матеріал та методи. Під наглядом перебувало 52 пацієнта (54 ока) з транссудативним відшаруванням ПЕС при ВДМ. З них 30 пацієнтам (32 ока) було виконано введення 0,5 мл (40мг) суспензії тріамцинолону ацетоніду (ТА) в субтеноновий простір, а 22 пацієнтам (22 ока) — 0,1 мл (4мг) кристалів ТА інтравітреально.

Результати. У пацієнтів з інтравітреальним введенням ТА висота відша-рування пігментного епітелію сітківки значимо знизилася з 486 (187) до 256 (139)мкм (р=0,005), також відзначалося значиме зменшення його протяжності з 1859 (870) до 1112 (451) мкм (р=0,04); в групі пацієнтів з субтено- новим введенням препарату спостерігалося значиме зниження висоти з 446 (199) до 232 (117) мкм (р=0,0001) та протяжності — з 2055 (587) до 1423 (465) мкм (р=0,002). Гострота зору на протязі всього періоду спостереження залишалася стабільною і не залежала від шляху введення ТА.

Висновок. Застосування ТА у вигляді субтенонових та інтравітреальних введень у пацієнтів з транссудативним відшаруванням ПЕС при ВДМ є ефективним засобом для збереження анатомічної структури сітківки.