Досягнення бінокулярного зору у дорослого хворого з дитячим церебральним паралічем і вторинною розбіжною косоокістю

Abstract

Актуальність. Хірургічне лікування косоокості у дорослих осіб, за численними даними літератури, є менш ефективним, ніж у дітей, і нерідко виконується переважно з косметичною метою, без обіцянки відновлення бінокулярного зору. Особливо це торкається дорослих пацієнтів із дитячим церебральним паралічем (ДЦП). Наш досвід оперативного лікування вродженої косоокості у хворих на ДЦП дітей та підлітків свідчить про те, що ортотропія досягається у них в 61% випадків, а нестійкий бінокулярний зір – лише в 18% (Сердюченко В.И., Гальперт Я.И., 2014). Особливу складність представляють також випадки вторинної (послідовної) розбіжної косоокості (ВПРК) у дорослих осіб, яка розвинулася після операції усунення збіжної косоокості. В цьому плані нам виявився цікавим випадок успішного лікування дорослого хворого на ДЦП пацієнта із ВПРК. Презентація випадку. В інститут ім. В.П.Філатова звернувся пацієнт Є. 34 років, що страждає на ДЦП (спастичний тетрапарез). У віці 6 років був прооперований за місцем проживання з приводу вродженої альтернуючої езотропії; в післяопераційному періоді обидва ока почали поперемінно відхилятися назовні. Проводив систематичне ортоптичне лікування без ефекту. При огляді в інституті: девіація обох очей поперемінно в окулярах і без окулярів 20° назовні. Рухливість очей – в нормі. Конвергенція різко ослаблена. Очне дно: часткова атрофія зорових нервів. Гострота зору правого ока 0,04 з кор. сф. -6,0Д, цил. -1,0Д ось 7° = 0,25. Гострота зору лівого ока 0,08 з кор. сф. -6,5Д, цил. -1,0Д ось 170° = 0,4. В інституті здійснена операція, під час якої було виявлено, що медіальні прямі м’язи (МПМ) обох очей були прирощені на відстані 3 мм від первісного місця прикріплення; самі м’язи булі різко ослаблені. Проведено перешивання обох МПМ до первісного місця прикріплення з одночасною їх резекцією по 6 мм. Після операції: непостійна езотропія до +5°. Синоптофор: злиття на +15° без амплітуди фузії. Проведено інтенсивне ортоптичне лікування за місцем проживання. Огляд в інституті через 2 місяці: ортотропія. Синоптофор: злиття від 0° до -3°. Тест Баголіні: бінокулярний зір. Конвергенція покращилась. Рекомендовано продовжити курс апаратного лікування з метою розширення фузійних резервів і закріплення бінокулярного зору. Описаний випадок представляє інтерес, оскільки у дорослих після операції усунення косоокості не так часто розвивається бінокулярний зір, як у дітей, а в даному випадку хворий з таким важким станом центральної нервової системи, як ДЦП, завдяки проведеній операції по усуненню вторинної розбіжної косоокості і наполегливому ортоптичному лікуванню успішно досяг бінокулярного співробітництва обох очей. Висновок. У хворих на ДЦП запланована згідно існуючих рекомендацій ступінь рецесії МПМ дає більший ефект, ніж у осіб без ДЦП, що може призвести до появи ВПРК. Це пояснюється слабкістю м’язової системи в цілому у таких хворих, у тому числі слабкістю окорухових м’язів, а також слабкістю конвергенції. Тому у хворих на ДЦП з езотропією ступінь запланованої рецесії МПМ повинна бути, як правило, меншою, ніж у пацієнтів без ДЦП з таким же самим кутом косоокості. Проведені нами попередні спостереження за хворими з ДЦП та оперованою езотропією, підтвердили дані зарубіжних колег про те, що ці пацієнти показують більшу «хірургічну відповідь» на операцію рецесії МПМ, яка дорівнює приблизно 1,3 призмових діоптрії на 1 мм рецесії (Hwang J., Ma DJ, Yang HK, 2012).