Хірургічне лікування рецидивуючого птеригію

Abstract

Актуальність. Для лікування птеригію запропоновано багато способів, але рецидиви при них спостерігаються нерідко. При рецидивуючих формах птеригію перевага віддається так званому «бар′єрному» методу, при якому шляхом переміщення або пересадки на очне яблуко різних тканин створюється бар′єр, що перешкоджає відновленню птеригію. Для створення такого бар′єру застосовувалися кон′юнктива зовнішньої половини очного яблука ( А.Ельшніг, 1976) або верхньої перехідної складки ( А.Каллахан, 1963), гомопластика рогівки кон′юнктивальним клаптем ( В.П.Філатов,1934), периферійна пересадка рогівки (Н.О.Пучківська, 1960; В.Д.Кукса, 1962), пластика рогівки склерально- кон′юнктивальним клаптем (Н.Нурмамедов, 1973) або амніотичною оболонкою (Г.А. Макеєва 1983). Однак лікування невпинно рецидивуючого птеригію завжди являє значні труднощі. При цьому неодноразові хірургічні втручання призводять до грубого рубцевого переродження кон′юнктиви, іноді з утворенням симблефарону, утворенню більма. Матеріал та методи. Нами для усунення неодноразово оперованого і вперто рецидивуючого птеригію багато років застосовується методика операції (Г.В. Легеза, С.А. Якименко, В.Ф. Макух,1983; С.А. Якименко 1983), яка полягає у радикальному висіченні птеригію і рубцевої кон’юнктиви очного яблука у внутрішньому куті очної щілини з одномоментним покриттям утвореного дефекту кон’юнктиви слизовою оболонки ротової порожнини при необхідності з периферійною пересадкою рогівки за методикою Н.О. Пучківської. Методика операції: а) обробка oneраційного поля, епібульбарна та ретробульбарна анестезія, акинезія, інфільтраційна анестезія у товщу птеригію; б) зрізання головки птеригію з рогівки в межах прозорих її шарів; в) видалення до епісклери тіла птеригію і рубцевої кон’юнктиви в межах незміненої тканини кон′юнктиви, при цьому утворюється секторообразний дефект кон’юнктиви у внутрішньому куті очної щілини; у тих випадках, коли є симблефарон внутрішнього кута очної щілини, частина тканини птеригію підвертається на задню поверхню повік у внутрішньому куті і фіксується зануреними швами; г) викроювання напівмісячного рогівкового трансплантату з рогівки донорського ока і клаптя слизової з внутрішньої поверхні губи хворого відповідно до розмірів дефекту рогівки і кон’юнктиви; д) фіксація рогівкового трансплантату по лімбу на рогівці хворого; е) накладання епісклеральних швів по боках внутрішнього прямого м’яза у внутрішньому куті очної щілини і у склепіннях на кордоні дефекту кон’юнктиви, фіксація до них клаптя слизової і кон’юнктиви; біля рогівки слизова фіксується тими ж швами, що і рогівковий трансплантат, накладаються додаткові шви на краї клаптя слизової і кон’юнктиви, при цьому необхідно стежити, щоб клапоть слизової щільно прилягав до склери очного яблука, а для того, щоб слизова мала кращий косметичний вигляд, її необхідно брати тонким шаром; ж) у кон’юнктивальний мішок закапуються дезінфікуючі краплі і закладається порошок сульфацилу натрію або стрептоциду, накладається пов’язка. Результати. Описана методика операції була застосована нами у 32 хворих з впертим рецидивуванням птеригію, при якому неодноразово ( від 3 до 8 разів) проводилося його видалення різними способами, при цьому у всіх хворих птеригій поєднувався з великими рубцевими змінами кон’юнктиви, а у частини хворих - з утворенням симблефарону внутрішнього кута очної щілини. В усіх хворих було також периферичне більмо, яке було причиною зниження зору. У результаті проведеної операції в усіх випадках птеригій був усунутий і відновлений або покращений зір. У віддалені терміни при коректно проведеній операції рецидиву птеригію не спостерігалося. Заключення Таким чином, результати наведеного вище хірургічного лікування вперто рецидивуючого птеригію з застосуванням слизової оболонки губи дозволяють нам рекомендувати дану методику для широкого застосування.