Вплив оклюдерів з густиною затемнення 70% на стан бінокулярного і стереоскопічного зору у дітей з аметропіями.

Abstract

Актуальність. Амбліопія різних видів (рефракційна, анізометропічна, дисбінокулярна, обскураційна) – досить часте захворювання у дітей і дорослих і інколи є причиною обмеження працездатності і навіть інвалідності. За останнє століття в різних країнах запропоновано багато пристроїв для лікування амбліопії, а в домашніх умовах використовується, як правило, оклюзія кращого ока. Однак офтальмологами встановлено, що повна оклюзія кращого ока інколи може призвести до таких ускладнень, як зниження його гостроти зору, появу диплопії і (або) косоокості у пацієнтів з правильним положенням очей. Альтернативою повній оклюзії може стати напівпрозора оклюзія. За нашим замовленням (лабораторії розладу бінокулярного зору Інституту ім. В.П.Філатова) в Інституті фізики Одеського національного університету ім І.І.Мечникова виготовлені напівпрозорі оклюдери з густиною затемнення від 10% до 90%. Наші попередні дослідження показали, що оклюдери з густиною затемнення від 10% до 50% не порушують бінокулярний зір, але вони недостатньо ефективні в плані підвищення гостроти зору амбліопічного ока. А оклюдери з густиною затемнення 90% більш ефективно впливають на гостроту зору амбліопічного ока, але в частині випадків порушують бінокулярний зір. Тому ми вирішили провести дослідження з використанням напівпрозорого оклюдера з густиною затемнення 70%. Мета: дослідити стан гостроти зору, бінокулярного і стереоскопічного зору у дітей з аномаліями рефракції в умовах додавання до кращого ока напівпрозорого оклюдера з густиною затемнення 70%. Матеріал та методи. Під спостереженням знаходилось 30 дітей у віці від 4 до 17 років з різними аномаліями рефракції: з міопією – 18 (слабкого ступеня – 12, середнього ступеня – 6); з гіперметропією – 7 (слабкого ступеня – 4, середнього – 3); з астигматизмом – 5 (4 – з гіперметропічним, 1 – зі змішаним). Гострота зору визначалась по таблиці В.Є.Шевальова в модифікації І.О. і Ю.І.Вязовських. Положення очей у всіх пацієнтів було правильним; на модифікованому кольоротесті визначався бінокулярний зір. Відмічена наявність стереозору на таблицях «Тітмус-стерео-флай-тест» (всі діти бачили об’ємне зображення «мухи» і правильно називали на кожному із тестів кружок, що виступає вище інших кружків. Результати. Приставлення до одного із очей оклюдера з густиною затемнення 70% показало наступне. Гострота зору у всіх пацієнтів на оці з оклюдером дорівнювала 0,4-0,5. На модифікованому кольоротесті визначався бінокулярнй зір. Стереозір: всі без винятку діти бачили об’ємне зображення «мухи». Тест з кружками: всі діти правильно називали кружок, що виступає над іншими кружками. Тест з «тваринками»: в більшості випадків діти відповідали правильно відносно розташування відповідної тваринки і лише в одному випадку дитина сказала, що одна тваринка, яку вона бачить начебто вище, ніж інші тваринки, здається їй нечіткою (можна запідозрити нестійкий стереозір). Висновок. При підборі напівпрозорої оклюзії у пацієнтів з односторонньою амбліопією слід обов’язково враховувати стан бінокулярного зору і підбирати плівку з такою густиною затемнення, яка б не викликала порушення бінокулярного зору. Враховуючи отримані результати, можна рекомендувати оклюдери з густиною затемнення 70% для впровадження в практику дитячої офтальмології.