Стан протипухлинної резистентності організму хворих на меланому хоріоїдеї в залежності від стадії пухлинного процесу

Abstract

Актуальність. Реакція імунної системи на реалізацію лікувального фактору є досить важливою, тому доцільно знати стан протипухлинної резистентності організму хворого на меланому хоріоїдеї (МХ), починаючи органозберігаюче лікування, зокрема брахітерапії (БТ) у поєднанні з транспупілярною термоте-рапією (ТТТ), в залежності від стадії пухлинного процесу, особливо врахову-ючи те, що МХ є імунозалежною пухлиною. Мета. Вивчити стан протипухлинної резистентності організму хворих на ме-ланому хоріоїдеї в залежності від стадії пухлинного процесу. Матеріал та методи. Обстежено 66 хворих на МХ, які лікувались у відділі офтальмоонкології ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України». Першу групу (І) склали 35 хворих на МХ стадії Т1 (вистояння пухлини до 3 мм, протяжність основи – до 12 мм), другу (ІІ) – 31 хворий на МХ стадії Т1 (вистояння пухлини від 3 до 6 мм, протяжність основи – до12 мм) та стадії Т2 (вистояння пухлини від 6,1 до 9 мм, протяжність основи – до15 мм), контрольну групу (ІІІ) склали 44 здорових особи. Групи досліджених були зіставні за віком і статтю, на момент дослідження не мали метастатичного процесу. Всі хворі надали згоду на проведення дослідження, яке відповідало Гельсінській конвенції про права людини. Імунологічне дослідження проводилось за стандартними прийнятими методиками. Статистична обробка даних проводилась за програмою «Statistics 6,0». Дані представлені у вигляді% різниці середнього значення показника (М) та його квадратичного відхилення (SD). Рівень значущості відмінностей – р за критерієм множинного порівняння Ньюмана-Кейлса вважався значимим при р<0,05. Результати. У хворих на МХ більшість показників як клітинного, так і гуморального імунітету вище, ніж у здорових осіб. Незалежно від стадії пухлини відзначається статистично значиме підвищення таких показників, як абсолютна кількість: лейкоцитів в І групі – на 18,0% (р=0,005), в ІІ – на 20,0% (р=0,0003), Т-лімфоцитів – CD3+ в І групі – на 18,6% (р=0,04) ), в ІІ – на 33,7% (р=0,009), цитотоксичних клітин – CD8+ в І групі – на 57,9% (р=0,002) ), в ІІ – на 64,8% (p=0,001), співвідношення імунорегуляторного індексу CD4+/CD8+ в І групі – на 82,4% (р=0,00002) ), в ІІ – на 129,4% (р=0,0000), імуноглобулінів А в І групі – на 30,2% (р=0,003) ), в ІІ – на 23,8% (р=0,009) і М в І групі – на 21,4% (р=0,0007), в ІІ – на 50,0% (р=0,0000). Звертає увагу підвищення рівня Т-хелперів – CD4+ у хворих ІІ групи на 30,4% (р=0,02) відносно хворих І групи і на 43,6% (р=0,003) відносно контрольної групи та натуральних кілерів – CD16+ у хворих ІІ групи на 38,5% (р=0,03) відносно хворих І групи і на 51,6% (р=0,003) відносно контрольної групи. Слід відмітити, що в обох групах досліджених відмічається підвищення абсолютної (І група – на 46,3% (р=0,0004), ІІ – на 46,2% (р=0,0001)) та відносної (І група – на 21,5% (р=0,007, ІІ – на 33,9% (р=0,0001) фагоцитарної активності нейтрофілів, що свідчить про підвищення активності природної протипухлинної резистентності організму хворих МХ на початку лікування. Висновок. Імунна система пацієнтів на МХ до початку лікування реагує підвищенням активності природної протипухлинної резистентності організму незалежно від стадії пухлинного процесу, що слід враховувати при проведені органозберігаючого лікування МХ з визначенням доцільності імунокоригуючої терапії препаратами, які впливають на різні імунні механізми реалізації лікувального ефекту.