Комп’ютерний зоровий синдром і сучасність

Abstract

Сучасне цивілізоване суспільство вже неможливо уявити без комп’ютера. Виконання багатьох професійних завдань, навчання та дозвілля пов’язані зі сприйняттям візуальної інформації з різних носіїв, що обумовлює значне залучення до роботи зорової системи. Довготривале та неконтрольоване використання інформаційних технологій може спричинити небажані наслідки, розвиток патологічних станів у дітей та підлітків, а також зумовити появу астенопії у дорослих. Патологія органу зору, пов’язана з роботою за комп’ютером називається комп’ютерним зоровим синдромом, тому рання його діагностика важлива для сучасної та ефективної реабілітації. Мета: виявити клінічні особливості комп’ютерного зорового синдрому. Методи. Досліджено 23 пацієнта (46 очей) з комп’ютерним зоровим синдромом у віці від 13 до 22 років, кожному з яких було виконано стандартне офтальмологічне дослідження, яке включало збір анамнезу, авторефрактометрію, візометрію та офтальмоскопію. У всіх було правильне положення очей та бінокулярний зір, очне дно без видимої патології. Сферичний компонент рефракції склав 0,5–1,0 дптр, астигматичний – від 0,25 до 1,25 дптр. Результати. Суб’єктивні відчуття в осіб, котрі працюють за комп’ютером, характеризувались скаргами на зорову втому, біль, різь, печіння, сухість («пісок»), відчуття стороннього тіла, тяжкість в очних яблуках, зуд повік, почервоніння очей тощо. Пацієнти спостерігали труднощі фокусування зору, розпливчастість при розгляданні предметів, що знаходяться далеко, головний біль та біль в надбрівних дугах. Часті функціональні ускладнення – астенопія у вигляді швидкої стомлюваності очей під час читання, відчуття посмикування ока, характерний головний біль у ділянці лоба й орбіт тощо. В більшості обстежених виявлено аномалії рефракції. В деяких випадках спостерігалась постійна гіперемія кон’юнктиви (хронічний кон’юнктивит). За об’єктивними даними спостерігалось зниження гостроти зору (як вдалину, так і зблизька), порушення акомодації, загострення гетерофорії. Акомодативна астенопія зумовлена перенапругою акомодації у разі довготривалої роботи на близькій відстані та виникає у людей з гіперметропічною рефракцією, що, своєю чергою, обумовлює необхідність постійної корекції, адже за відсутності додаткових засобів створюються труднощі для адаптаційного механізму. Важливу роль при цьому відіграє адекватний підбір оптичної корекції. Висновки. Наявність у пацієнта зорово-напруженої праці під час роботи за комп’ютером потребує проведення оптимальної корекції для збереження зорової працездатності та досягнення рівня професійної надійності. При виборі оптимальної корекції необхідний індивідуальний підхід.