Ефективність біофлавоноїду кверцетину в лікуванні герпетичного кератиту у хворих із синдромом сухого ока

Abstract

Вступ. Особлива увага офтальмологів до проблеми синдрому сухого ока викликана не лише його поширеністю, але й також підвищеною частотою серед пацієнтів з інфекційними запальними процесами рогівки та кон’юнктиви.

Мета. Вивчити вплив застосування біофлавоноїду кверцетину на перебіг запального процесу у хворих з герпетичним кератитом та синдромом сухого ока.

Матеріал та методи. Клінічні дослідження були проведені у 40 хворих з герпетичним кератитом (поверхневий кератит) і синдромом сухого ока та 17 хворих лише з герпетичним кератитом. Пацієнти, які приймали участь в основному досліджені, були розділені на дві групи. Основна група – пацієнти з герпетичним кератитом та синдромом сухого ока, які поруч із традиційною терапією застосовували біофлавоноїду кверцетин, що містився в препараті «Ліпофлавон» (15 хворих), контрольна група – пацієнти з герпетичним кератитом та синдромом сухого ока, які отримували лише традиційну терапію (25 хворих).

Результати. Клінічні дослідження підтверджують, що включення препарату Ліпофлавон в комплексне лікування пацієнтів з герпетичним кератитом та синдромом сухого ока значно зменшує вираженість клінічних симптомів запалення і зменшує тривалість протікання запального процесу. У пацієнтів основної групи, які в комплексному лікуванні отримували Ліпофлавон, епітелізацію деревовидної ерозії рогівки спостерігали на (4,7±0,4) добу, що було достовірно швидше в порівнянні з контрольною групою (6,8±0,6) доби; інфільтрація рогівки була відсутня в основній групі на (5,5±0,5) добу, в контрольній групі на (7,8±0,7) добу. Показники проби Ширмер II в контрольній групі склали (7,36±0,28) мм/5хв., в основній групі - (10,47±0,83) мм/5хв. Час розриву сльозної плівки в контрольній групі становив (5,24±0,19) секунд, в основній – (6,13±0,32) секунд.

Висновки. Встановлено, що включення препарату Ліпофлавон в комплексне лікування хворих з герпетичним кератитом та синдромом сухого ока дозволяє значно підвищити ефективність терапії, про що свідчать прискорення епітелізації рогівки, розсмоктування інфільтратів, а також достовірне покращення кількісних та якісних показників сльозопродукції.