Динаміка морфологічних і функціональних змін сітківки у пацієнтів на різних стадіях первинної відкритокутової глаукоми

Abstract

Актуальність. У вивченні патогенезу глаукоми в останній час приділяють увагу дослідженню сітківки. Сучасні клінічні методи дослідження, такі як скануюча лазерна поляриметрія і оптична когерентна томографія, реєструють структурні зміни на різних функціональних рівнях сітківки та зорового нерва. Нейрофізіологічний метод – електроретинографія - не являється специфічним для дослідження глаукомного процесу, але дозволяє вивчити морфофункціональний стан сітківки, виявити патологічні зміни в період до клінічного прояву захворювання, що дуже важливо для вивчення патогенезу захворювання і ранньої діагностики. Мета. Вивчити динаміку патологічних змін на морфофункціональних рівнях сітківки у пацієнтів на різних стадіях первинної відкритокутової глаукоми. Матеріал і методи. Нами проведено на базі ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України» комплексне клінічне і нейрофізіологічне дослідження 186 пацієнтів (358 очей) з діагнозом первинної відкритокутової глаукоми (ПВКГ) та у пацієнтів, у яких цей діагноз підлягав уточненню. Серед них - 81 осіб (51,92%) жіночої статі і 75 осіб (48,08%) чоловічої статі, середній вік 56,8 + 4,26 років на різних стадіях глаукомного процесу — основна група. Для діагностики патологічного стану використовували також нейрофізіологічний метод дослідження — електроретинографію (ЕРГ). Результати. Використовуючи нейрофізіологічний метод - електроретинографію - ми досліджували динаміку функціональних змін в зовнішніх і внутрішніх шарах сітківки за даними загальної ретинограми у пацієнтів на різних стадіях первинної відкритокутової глаукоми. Згідно отриманих даних, у пацієнтів з підозрою на глаукому за показниками хвилі «а» і хвилі «b» тривалість латентного періоду збільшена, відповідно, у 87% пацієнтів, р<0,05 і у 81% пацієнтів, р<0,05 по відношенню до норми (згідно даних норми апаратури і лабораторії, де проводились дослідження). Показники амплітуди хвилі «а» і «b» в цій групі були знижені відносно норми у 74% пацієнтів, р<0,05 і у 32% пацієнтів, р<0,05 відповідно. У пацієнтів з початковою стадією ПВКГ латентний період за показниками хвилі «а» і «b» у 96% пацієнтів, р < 0,05 і у 88% пацієнтів, р < 0,05 відповідно був подовжений; амплітуда хвилі «а» і «b» знижена у 89% пацієнтів, р < 0,05 і у 56% пацієнтів, р < 0,05 відповідно. У пацієнтів з розвинутою стадією ПВКГ у 92% випадків, р<0,05 і у 89% пацієнтів, р<0,05 ми відмітили подовження латентного періоду відповідно характеристики хвилі «a» і «b» відповідно; зниження амплітуди вище вказаних хвиль спостерігається у 83% пацієнтів, р<0,05 і у 64% пацієнтів, р<0,05 відповідно. Статистично достовірне подовження латентного періоду хвилі «a» і хвилі «b» спостерігається у всіх пацієнтів з далеко розвинутою стадією ПВКГ;зниження амплітуди у пацієнтів цієї групи за вище вказаними характеристиками спостерігається у 87% пацієнтів, р<0,05 і у 75% пацієнтів, р<0,05 відповідно. Використовуючи непараметричний метод, за критерієм Mann Whitney ми спостерігали статистично достовірную різницю між характеристиками амплітуди хвилі «b»: початкової і розвинутими стадіями - 2,98±0,00031; розвинутою і далекозайденою стадіями – 2,29±0,02. Враховуючи той факт, що негативна хвиля «a» є потенціалом, який відображає активність фоторецепторних клітин зовнішнього шару сітківки, а позитивна хвиля характеризує біоелектричну активність нейронів другого рівня сітківки (біполярів з можливим вкладом горизонтальних і амакринових клітин) і мюллерівських гліоцитів, ми можемо відповідно отриманих даних стверджувати, що у пацієнтів з первинною відкритокутовою глаукомою ураження відбувається в зовнішніх і внутрішніх шарах сітківки, починаючи з початкових стадій глаукомного процесу. Більш виражені патологічні зміни нейрофізіологічних процесів спостерігаються в фоторецепторних клітинах зовнішнього шару сітківки. Висновок. Вперше показана динаміка змін за показниками латентного періоду і амплітуди потенціалів фоторецепторних клітин (паличок і колбочок) зовнішнього шару сітківки і нейронів другого рівня сітківки (біполярів з можливим вкладом горизонтальних и амакринових клітин) і мюллерівських гліоцитів у пацієнтів на різних стадіях ПВКГ з використанням нейрофізіологічного методу - електроретинографії в клінічній практиці.