Электронно-микроскопическое исследование сетчатки при тампонаде витреальной полости перфторорганическими соединениями

Abstract

Вступ. Перфторорганічні сполуки (ПФОС) мають цінні для вітреоретинальної хірургії якості, а використання їх для короткочасної тампонади могло б розширити показання до оперативного лікування і покращити його результати. Проте однозначної думки стосовно механічної дії ПФОС на ультраструктурну будову сітківки немає. Актуально також порівняти дію ПФОС та «легкого» силіконового масла.

Мета дослідження: вивчення впливу тампонади вітреальної порожнини ПФОС різної тривалості і «легкого» силіконового масла, а також фізіологічного розчину на ультраструктуру сітківки очей кроликів в динаміці після закінчення тампонади.

Матеріал і методи. Електронно-мікроскопічне дослідження проведено на 36кроликах (72 ока). Всім тваринам була виконана задняя закрита субтотальна вітректомія з подальшою 7-, 14-та 30-денною тампонадою ПФОС (праве око), та «легким» силіконом і фізіологічним розчином (ліве око). Ви­вчалась ультраструктура сітківки в динаміці після завершення тампонади через 7, 14 і 30 днів.

Результати. Усі види втручань викликають характерні однотиповізміни в ультраструктурі елементів сітківки. Це в основному гідропічнізміни гладкої ендоплазматичної сітки клітин пігментного епітелію сітківки (ПЕС), мітохондрій ПЕС і внутрішніх сегментів фоторецепторних клітин, ганглі-озних імюллеровских клітин, а також внутрішньоклітинні компенсаційно-відновні процеси в них, які дозволяють нормалізувати структуру сітківки . Висновок. Вивчений нами вплив тампонади вітреальної порожнини ПФОС на ультраструктуру сітківки показав подібність виявлених в ній змін з тими, що спостерігаються при використанні стандартної тампонуючої речовини — «легкого» силіконового масла. У зв'язку з цим ПФОС може б