Сучасні аспекти транссклеральної контактно-компрессійної коагуляції циліарного тіла у хворих глаукомою

Abstract

Актуальність. На сьогоднішній день незважаючи на прогрес сучасних методів діагностики та лікування глаукоми кількість очей з термінальною глаукомою продовжує рости. В Україні невпинне зростання термінальної глаукоми пов’язане з повномасштабною війною, а саме зростання стресових умов, відсутністю можливості своєчасної діагностики та лікування у людей, які довго вимушені були перебувати на тимчасово окупованих територіях чи територіях де ведуться активні бойові дії. Мета. Встановити залежність між силою лазерної енергії, рівнем внутрішньоочного тиску та ефектом зменшення неоваскуляризації райдужки у пацієнтів з вторинною термінальною неоваскулярною глаукомою при проведенні транссклеральної контактно-компрессійної коагуляції циліарного тіла (ТСКК). Матеріал і методи. На стаціонарному лікуванні знаходилось 5 хворих з вторинною термінальною неоваскулярною глаукомою, у 4 пацієнтів в анамнезі проліферативна діабетична ретинопатія та 1 пацієнт з постромботичною ретинопатією. Гострота зору у всіх пацієнтів мала правильну або неправильну світлопроекцію. Внутрішноочний тиск на максимальному режимі крапельної терапії у всіх пацієнтів був від 27,0 до 36,0 мм рт. ст. по Маклакову. Всім пацієнтам було проведено 1 сеанс транссклеральної контактно-компрессійної діод-лазерної коагуляції циліарного тіла діодним лазером Vitra 810 Quantel medical з довжиною хвилі 810 нм. Сила лазерного випромінювання у всіх пацієнтів була від 0,5 до 1,5 вольт, час – 2,0 сек, вогнищ 20 нижні квадранти, 20 верхні квадранти, діаметр лазерного випромінювання 1,0 мм. Результати. Пацієнтам проводилось контрольне вимірювання внутрішньоочного тиску протягом 2 тижнів та спостереження динаміки запустівання новоутворених судин райдужки. Вже на наступний день у всіх пацієнтів відмічався ефект зниження ВОТ від 20,0 до 15,0 мм рт. ст. У одного пацієнта внутрішньоочний тиск зберігався 15,0 мм рт. ст. протягом всіх двох тижнів спостереження, у 3-х пацієнтів протягом 2-х тижнів тиск поступово підвищувався від 18,0 до 23,0 мм рт. ст. І у одного пацієнта тиск протягом 2-х тижнів поступово підвищувався з 20,0 мм рт. ст. до 35,0 мм рт. ст., пацієнту знадобився другий сеанс лазерної терапії. Зменшення неоваскуляризації райдужки у всіх 5-ти пацієнтів відмічалось відразу на наступний день після лазеру, повне запустівання новоутворених судин райдужки в багатьох квадрантах зі значним візуальним ефектом в середньому відмічалось на 5-6 тий день з максимальним ефектом на 13 день після лазеру. Гострота зору у всіх пацієнтів піднялась від 0,005 до 0,01 ексцентрично. Висновки. Транссклеральна контактно-компрессійна коагуляція циліарного тіла у хворих з термінальною вторинною неоваскулярною глаукомою дає виражений ефект запустівання новоутворених судин райдужки всередньому на 5-6 тий день, зниження ВОТ та підвищення гостроти зору вже на наступний день після проведення лазеру, що дає можливість використовувати ТСКК пацієнтам з залишковим зором для збереження та покращення залишкових зорових функцій.