ЕЛЕКТРОННО-МІКРОСКОПІЧНІ АСПЕКТИ ЗМІН ЕНДОТЕЛІЮ РОГІВКИ ОЧЕЙ КРОЛІВ ПІСЛЯ КУРСОВИХ ІНСТИЛЯЦІЙ ВОДЯ- НОГО ВИТЯГУ ПОЛІСАХАРИДІВ АЛОЕ ДЕРЕВОПОДІБНОГО ПІ- СЛЯ МОДЕЛЮВАННЯ ТЕРМІЧНОГО ОПІКУ РОГІВКИ

Abstract

Актуальність. Препарати з рослин роду Aloe широко застосовуються в медичній практиці. Завдяки здатності посилювати репаративні процеси вони ефективні при місцевому лікуванні ран, опіків і запальних захворювань шкіри, а при внутрішньому застосуванні — при хронічному гастриті зі зниженою кислотністю, ентероколіті та інших патологіях. В офтальмології ін’єкційну форму екстракту алое призначають при прогресуючій короткозорості, міопічному хоріоретиніті, блефариті, кон’юнктивіті, кератиті, іриті та помутнінні склоподібного тіла. Нами розроблено нову перспективну очну лікарську форму на основі алое деревоподібного — суму полісахаридів (ацеманан). У попередніх дослідженнях встановлено, що за умов моделювання термічного опіку рогівки у кролів інстиляції водного витягу полісахаридів алое сприяли швидкому й рівномірному відновленню структури клітин переднього епітелію рогівки. Проте вплив цього засобу на ультраструктуру ендотелію рогівки за умов термічного опіку залишається невивченим, що й визначає актуальність цього дослідження. Мета. Дослідити ультраструктуні зміни у ендотелії рогівки кролів через 30 днів після курсових інстиляцій водяного витягу полісахаридів алое деревоподібного після відтворення термічного опіку рогівки. Матеріали та методи. Дослідження виконано на 6 статевозрілих кролях породи Шиншила масою 2,3–3,2 кг. Тварин порівну розподілили на дві групи. Кролям 1 -ї (основної) групи проводили курсові інстиляції водного витягу полісахаридів алое деревоподібного по 1 краплі в око тричі на день; кролям 2-ї (контрольної) групи за аналогічною схемою інстилювали фізіологічний розчин. Інстиляції виконували до повного відновлення рогівки. Водний витяг полісахаридів алое отримано в лабораторії фармакології та тканинної терапії нашої установи. Термічний опік центральної зони рогівки ІІ ступеня тяжкості моделювали під епібульбарною крапельною анестезією 0,5 % розчином алкаїну. Опік наносили електричним стержнем (Goot PX-601) з насадкою у вигляді мідного циліндра зовнішнім діаметром 6 мм (площа поверхні — 28,3 мм²), нагрітим до 320 °С, з експозицією 1 с. Для запобігання інфікуванню раневу поверхню одноразово обробляли очними краплями Флоксал. Фрагменти рогівки забирали на 30-ту добу після моделювання опіку. Усі маніпуляції з тваринами та виведення їх з експерименту здійснювали відповідно до вимог «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для експериментальних та інших наукових цілей» (Страсбург, 1986) і Закону України № 3447-IV «Про захист тварин від жорстокого поводження». Для ультраструктурного дослідження фрагменти рогівки обробляли за загальноприйнятою в електронній мікроскопії методикою. Зразки вивчали та фотографували в електронному мікроскопі ПЕМ-100-01 (Україна). Результати та їх обговорення. Через 30 діб після курсових інстиляцій водного витягу полісахаридів алое деревоподібного архітектоніка ендотеліального шару рогівки залишалася незміненою. У переважній більшості ендотеліальних клітин цитоскелет мав дещо вищу електронну щільність порівняно з відповідними клітинами контрольної групи (після інстиляцій фізіологічного розчину). Крім того, у цитоплазмі даних клітин виявляли численні вільні рибосоми та різко розширені цистерни ГЕС із зернистим вмістом і рибосомами на їх мембранах; ядра були великими, з хвилястою каріолемою; кількість мітохондрій також була збільшеною. Такі зміни відображають активацію білкового синтезу як для внутрішньоклітинних, так і для позаклітинних потреб, вказують на посилення енергетичної функції та, в цілому, свідчать про стимуляцію метаболічних процесів в ендотелії рогівки. Після курсових інстиляцій фізіологічного розчину ультраструктура ендотелію рогівки практично не відрізнялась від нормальної їх будови, лише в окремих клітинах спостерігали розширення поодиноких цистерн ГЕС з ознаками білоксинтезувальних процесів. Висновки. 1. 30-денні курсові інстиляції водного витягу полісахаридів алое деревоподібного за умов термічного опіку рогівки ІІ ступеня тяжкості спонукають збільшенню кількості внутрішньоклітинних утворень в ендотеліальних клітинах рогівки внаслідок посилення в них метаболічних процесів, що підвищує їх стійкість до впливу різноманітних факторів та спонукає до більш швидкого відновлення при пошкоджені різними чинниками. 2. Водний витяг полісахаридів алое стимулює репаративно-метаболічну активність ендотеліальних клітин, що обґрунтовує доцільність його застосування для лікування опікових уражень рогівки.