Роль мембрани Бруха у формуванні внутрішньоочних грибоподібних пухлин

Abstract

Актуальність. Грибоподібні внутрішньоочні пухлини становлять, за даними різних авторів, від 30 до 50% внутрішньоочних меланом. Розбіжність у частоті обумовлена репрезентативністю аналізованого матеріалу і ретельністю його вивчення. Особлива увага до геометрії пухлинного вузла обумовлена не конкретно академічним інтересом, а пов’язана з визначенням гістогенезу – вихідного клітинно-тканинного джерела неоплазми. Так, прийнято пов’язувати утворення внутрішньоочного грибоподібного пухлинного вузла з проривом мембрани Бруха (МБ) внаслідок її розтягування пухлиною, що росте в хоріоїдеї, з подальшим поширенням її під сітківкою. Разом з тим, якщо звернутися до грибоподібних пухлин інших локалізацій, то при збігу геометрії ми виявимо розбіжність із напрямком зростання. Так сферична верхівка грибоподібних пухлин у шлунку, кишечнику, респіраторному тракті, порожнині матки або сечового міхура – є місцем їхнього початкового росту, а не результатом прориву через якусь мембрану. При цьому лінзовидно-сплощена основа зазначених грибоподібних пухлин, що нагадує за своєю формою хоріоїдальну частину внутрішньоочної грибоподібної пухлини, утворюється в результаті поширення пухлини в тканини, що підлягають. Особливо це виражено при злоякісному характері неоплазми, тоді як у доброякісних пухлинах, наприклад, таких як аденоматозні поліпи кишківника чи поліпи ендометрію, воно практично непомітне. Таким чином, загальна закономірність, яку ілюструють грибоподібні пухлини, що ростуть за межами ока, не збігається з уявленнями про внутрішньоочний грибоподібний ріст. Мета. Проаналізувати роль МБ у формуванні грибоподібних внутрішньоочних пухлин на основі гістоморфологічного вивчення змін, що відбуваються у внутрішніх відділах увеального вузла та тапеторетинальній зоні в процесі пухлинного росту в судинної оболонці ока. Матеріал и методи. Гістоморфологічні дослідження виконані на 30 очах: 20 увеальних меланомних вузлів, 5 грибоподібних вузлів та 5 метастазів у хоріоїдею. Операційний матеріал оброблявся за стандартною гістологічною методикою з заливанням у парафін та приготуванням не менше 10-12 серійних зрізів, що фарбувалися гематоксилін-еозином. Вивчення зрізів проводилося на світлооптичному мікроскопі Jenamed-2 (збільшення об’єктиву 10х, 20х і 40х). Результати. Гістологічне дослідження дозволило виявити деструктивні зміни МБ у увеальних вузлах меланоми, у метастатичних пухлинах, а також у увеальній частині (підставі) грибоподібних вузлів поза ділянкою з’єднання вершини та підстави. Проміненція пухлинних вузлів у хоріоїдеї коливалася в межах 5-8 мм, а у підставах грибоподібних пухлин від 3 до 6 мм. У всіх випадках деструкція МБ мала фрагментарний характер і могла локалізуватися як в ділянці найбільшої проміненції, так і по периферії увеальних вузлів. У грибоподібних вузлах ми фіксували деструкцію МБ тільки поза місцем з’єднання верхівки і підстави та за умови, щоб місцю деструкції передувала збережена частина МБ. Деструкція МБ фіксувалася не тільки на підставі неможливості її визначення при всіх використаних нами збільшеннях мікроскопа, але і за характером змін у цій частині пухлинного вузла. Такими були зміни у шарі пігментного епітелію в епіцентрі деструкції МБ у вигляді проліферації, десквамації, або повної відсутності моношару пігментоепітеліоцитів. Ці зміни зазвичай супроводжувалися вираженою інвазією пухлинних клітин в напрямку МБ з заміщенням її неоплазмою, а іноді з повним стиранням кордону між шаром пігментного епітелію та пухлинною паренхімою. У деяких випадках деструктивні зміни в тапето-ретинальній зоні мали місце на тлі вираженої кістозної дегенерації сітківки та формування хоріо-ретинального рубця. Останнє характерне для увеальних метастазів, особливо при відносно невеликій їхній проміненції (в межах 5 мм). Висновки. Гістоморфологічне дослідження показує, що деструкція МБ в процесі збільшення пухлинного вузла в хоріоїдеї є наслідком неопластичного впливу, а тому не може розглядатися як результат її механічного розтягування. Дефекти МБ зазвичай множинні і виникають як у увеальних вузлах меланоми, так і при метастатичних карциномах. Наявність дефектів МБ у увеальній частині грибоподібних вузлів також спростовує уявлення про роль механічного фактора у її деструкції. Це є підставою для перегляду гістогенезу внутрішньоочних меланом.