АНАЛІЗ МОРФОЛОГІЧНИХ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗМІН СІТКІВКИ ТА ХОРІОЇДЕЇ У ХВОРИХ ІЗ ІДІОПАТИЧНИМИ РОЗРИВАМИ МАКУЛИ.

Abstract

Ідіопатичний розрив макули (ІРМ) – це дефект всіх шарів нейросенсорної сітківки в зоні макули, супроводжується зниженням гостроти зору, появою метаморфопсій, зниженням здатності до читання, що значно погіршує якість життя хворого. Золотим стандартом лікування є вітректомія із пілінгом внутрішньої межової мембрани, подальшою тампонадою газо-повітряною або повітряною сумішшю, що призводить до змикання країв розриву та підвищення гостроти зору. Загальновідомо, що від вихідного стану сітківки залежить результат операції, тому ретельний аналіз морфологічного та функціонального стану сітківки при наявності ІРМ є важливим. Матеріал і методи. Проаналізовано дані 70 пацієнтів (71 око із ідіопатичним розривом макули III – IV стадії за J.D.Gass), з них 15 чоловіків, 55 жінок, середній вік 65,7 (SD 6,8) років, медіана давності захворювання 3 (1,0-6,0 (Median (Qlow-Qup)) місяці. На кожному оці із ІРМ вимірювали: максимально кориговану гостроту зору, апікальний та базальний діаметр розриву заданими оптичної когерентної томографії (ОКТ); фовеолярну аваскулярну зону (ФАЗ) в глибокому капілярному сплетінні сітківки та щільність перфузії хориокапілярів (співвідношення площі хориокапілярів, де є перфузія до площі зони вимірювання) в макулярній зоні за ОКТ-ангіо; центральну периметрію в межах 10° (із визначенням фовеальної граничної світлової чутливості, сумарної світлової чутливості в 4-х квадрантах, наявності та глибини локальних дефектів поля зору та середнього відхилення сумарної світлової чутливості від вікової норми (дБ)); та мультифокальну електроретинографію в межах 20° (щільність позитивного піку Р1(нВ/градус2) та латентність позитивного піку Р1 (мсек)). Всі показники порівнювалися із показниками парного ока. Результати. Середній апікальний діаметр ІРМ становив 377,0 ± (SD 281,0 – 530,0) мкм, середній базальний 673,5 ± (SD 549,5 – 1010,5) мкм. Максимально коригована гострота зору на очах з ІРМ була знижена до 0,19 ± (SD 0,16) у порівнянні із парним оком 0,92 ± (SD 0,03) (p = 0,0001). Площа ФАЗ суттєво не відрізнялася на ураженому 0,51 (Median ((Qlow- Qup) 0,15-0,53)) мкм2 та парному очах 0,46 (Median ((Qlow- Qup) (0,10-0,74)) мкм2 (р=0,49), проте щільність перфузії хориокапілярів на очах з ІРМ була достовірно нижчою 0,11± (SD 0,06) проти 0,29 ± (SD 0,13) на парному оці (p = 0,0001). Фовеальна гранична чутливість на очах з ІРМ було достовірно зниженою - 22,6 ± (SD 9,6) дБ порівняно із парним оком 34,5 ± ( SD 2,92) дБ (р=0,001). Щільність ретинального піку Р1 на очах з ІРМ була суттєво знижена в першому кільці мультифокальної ЕРГ (2° від точки фовеа) 56,7 ± (SD 24,0) нВ/град² проти 92,7 ± (SD 29,0) нВ/град² (p = 0,0001), та в другому кільці (3° - 5° від точки фовеа) - 37,5 ± (SD 11,4) нВ/град² проти 47,4 ± (SD 13,6) нВ/град² (р=0,05) на парному оці. Виявлено сильну кореляцію між щільністю перфузії хоріокапілярів і мінімальним діаметром ІРМ (r = 0,63; p < 0,05), максимально коригованою гостротою зору (r = 0,41; p < 0,05) та щільністю ретинального піка P1 мЕРГ у першому кільці (r = 0,39; p < 0,05). Щільність ретинального піка P1 мЕРГ у першому кільці тісно корелювала зі фовеальною граничною світлочутливістю (r = 0,6; p < 0,05). Висновок. Зміни центрального поля зору та показників мЕРГ у першому кільці відповідають наявності дефекту сітківки при отворі макули та свідчать про дисфункцію фоторецепторів. Наявність ідіопатичного макулярного отвору також супроводжується зниженням кровотоку в хоріокапілярах.