ІОЛ «BIL» - діюча профілактика вторинної катаракти у дітей - наш довготривалий досвід.

Abstract

Хірургічні методи профілактики вторинної катаракти (ВК) у дітей (задній капсулорексис, задній капсулорексіс у поєднанні з передньою вітректомією, ІОЛ з квадратним краєм оптики та ін) на практиці не завжди призводять до бажаного результату, внаслідок чого частота розвитку ВК особливо в дитячому віці залишається досить високою [Apple, D.J. 2000,Menapace, R. et. al. 2005, Malecaze, F. et. al. 2006, Vasavada AR, Nihalani BR. 2006, Боброва Н.Ф. із співавт. 2000–2017]. Враховуючи високу частоту розвитку ВК на псевдофакічних очах дітей, незалежно від методів інтраоперацинної профілактики, розробка нових типів ІОЛ, заснованих на оригінальних концепціях та методах кріплення видається надзвичайно актуальною. Мета: вивчити віддалені результати розвитку ВК на псевдофакічних очах у дітей з імплантації ІОЛ «BIL». Матеріал та методи. Імплантація ІОЛ «BIL» (bag-in-the-lens) була виконана 19 дітям на 19 очах у відділенні дитячої офтальмопатології НІІ ім. В.П. Філатова за оригінальною методикою через тунельний лімбальний розріз з опорою на ідентичні за розмірами та розташуванням – близнюкові передній і задній капсулорексиси сформовані в ході видалення вродженої катаракти. Аналіз стану капсулярного кільця та положення ІОЛ проведено через 12 місяців на 11 очах, через 24 місяці на 14 та у 3х випадках через 72 місяця спостережень – шляхом біомікроскопії на щілинній лампі та методом ультразувукового дослідження на приладі «Aviso». УЗ вимір товщини капсулярного кільця по периферії проводилося в 4х меридіанах – на 3, 6, 9 та 12 годинах. Результати. Формування ВК у центральній 5,0 мм зоні на псевдофакічних очах з ІОЛ BIL не було відзначено в жодному разі найближчих та віддалених спостережень, що сприяло підвищенню гостроти зору, яка була різною залежно від ступеня амбліопії, наявності очної та загальної патології. Біомікроскопічно протягом перших 12 місяців спостережень після операції не зафіксовано розростання екваторіальних клітин епітелію кришталика в капсулярному кільці. На всіх очах зберігалася стабільна фіксація ІОЛ та її правильне положення, яка була чітко центрована щодо зіниці, близнюкові капсулорексиси були фіксовані у канавці по краю оптичної частини ІОЛ BIL. При УЗ дослідження обумовлена товщина капсулярного кільця коливалася від 0,1 до 0,2мм визначалося. Через 24 місяці при біомікроскопії було виявлено початкове фіброзування країв близнюкових капсулорексисов у вигляді білуватого обідка шириною до 0,1,-0,15 мм щільно охоплює ІОЛ. У капсулярному кільці біомікроскопічно візуалізувалися клітинні розростання. Сонографічно в канавці навколо оптичної частини ІОЛ виявлялася тонка середньої ехогенності мембрана, товщиною до 0,1 мм – імовірно зрощення передньої та задньої капсул кришталика. Товщина збереженого капсулярного кільця збільшилася в середньому у різних меридіанах до 0,4 – 0,8 мм (в одному випадку вона досягала 0,9 – 1,1 мм). Через 72 місяці (6 років) у всіх 3х випадках при біомікроскопії було виявлено посилення фіброзування країв близнюкових капсулорексисів прилеглих до канакки ІОЛ у вигляді білуватого обідка шириною до 0,15-0,2 мм щільно охоплює ІОЛ, що на нашу думку лише посилює міцність фіксації ІОЛ BIL на двох капсулорексисах. Сонографічно по всьому колу краю оптичної частини ІОЛ визначалася дублікатура капсулярного мішка, заповнена субстратом середньої ехогенності. Товщина збереженого капсулярного кільця за даними УЗ біометрії збільшилася в різних меридіанах до 0,75 мм, але не перевищувала 1,1 мм. Висновки. Використання для кріплення ІОЛ «BIL» близнюкових капсулорексисів в педіатричної офтальмофірургії виявилося виправданим, а фібротизація країв переднього та заднього капсулорексісів, що формується з часом, робить фіксацію ІОЛ «BIL» ще більш надійною, незважаючи на активний спосіб життя в дитячому віці. У жодному разі не було виявлено децентрації чи дислокації ІОЛ «BIL». Технологія хірургії катаракти з імплантацією ІОЛ – «мішок у лінзі» (BIL), безперечно, надає дієву інтраопераційну профілактику розвитку вторинної катаракти у дітей. Збільшення товщини збереженого капсулярного кільця в динаміці спостережень вказують на біологічні процеси, які тривають, що відбуваються в збереженому замкненому по всьому колу капсулярному просторі що вимагають подальших спостережень.