НОВИЙ ПІДХІД В ЛІКУВАННІ ПЕРСИСТУЮЧИХ ІДІОПАТИЧНИХ РОЗРИВІВ МАКУЛИ.

Abstract

Актуальність. Ідіопатичні розриви макули (ІРМ) є однією з провідних причин зниження центрального зору та інвалідизації населення. Їх поширеність у загальній популяції коливається в межах 0.02-0.33%. Ефективним способом лікування ІРМ залишається хірургічний – вітректомія із класичним пілінгом внутрішньої межової мембрани (ВММ) і тампонадою вітреальної порожнини газоповітряними сумішами. Видалення ВММ забезпечує усунення вітреомакулярної тракції, підвищення еластичних властивостей оголеної макули, стимуляцію проліферації гліальних клітин. При персистуючих розривах макули (незакриття після первинної вітректомії) застосовується широкий арсенал хірургічних методик. З огляду на те, що газова тампонада відіграє не менш важливу роль у закритті розриву макули, ніж сам пілінг ВММ, пролонгація газової тампонади може розглядатися як ефективний додатковий захід лікування персистуючих ІРМ. Мета. Проаналізувати ефективність пролонгованої газової тампонади у пацієнтів з персистуючими ІРМ після попередньо виконаної вітректомії з пілінгом ВММ. Матеріали і методи. У відділі патології сітківки та скловидного тіла ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України» упродовж 2021-2025 років перебували під спостереженням 8 пацієнтів (9 очей), у яких через 1 місяць після первинного хірургічного втручання з приводу ІРМ анатомічного закриття розриву досягнуто не було. Середній вік пацієнтів становив 67.9±7.5 (М±SD) роки. Максимальна коригована гострота зору (МКГЗ) до першого втручання – 0.11±0.056 (М±SD). У всіх випадках була виконана вітректомія з класичним пілінгом ВММ. При повторному обстеженні, через 1 місяць після первинного втручання, визначалось незакриття ІРМ, МКГЗ – 0.24±0.13 (М±SD). Мінімальний розмір ІРМ 282.1±160.0 (М±SD) мкм, базальний діаметр 660.2±269.5 (М±SD) мкм, кістозний набряк країв отвору зберігався. Незважаючи на відсутність повного закриття ІРМ, відзначалася позитивна динаміка щодо його закриття; морфологічні особливості країв ІРМ та наявність набряку вказували на ймовірність його подальшого закриття. За таких умов пролонгація газової тампонади була обґрунтованою. Методика втручання: під місцевою анестезією в положенні пацієнта сидячи у нижній точці очного яблука на 6 год через плоску частину циліарного тіла виконується прокол голкою 23Gа, з’єднаною зі шприцем, наповненим 15% C3F8, за допомогою налобного офтальмоскопа зворотно-поступальними рухами здійснюється аспірація вітреальної рідини, одночасно вводиться рівнозначний об’єм газоповітряної суміші до повного заміщення рідини. Результати. Ранній післяопераційний період проходив без ускладнень. Через 1 місяць після повторного втручання – закриття ІРМ визначалось у всіх випадках (9 очей), профіль закриття розриву – правильний U-подібний за класифікацією Z. Michalewska, МКГЗ – 0.43±0.22 (М±SD). Висновки. Пролонгована газова ендотампонада 15% С3F8 є ефективним методом лікування персистуючих ІРМ після первинної вітректомії з пілінгом ВММ.