ЗМІНИ ПОЛЯ ЗОРУ ПРИ НЕАРТЕРІЇТНІЙ ІШЕМІЧНІЙ НЕЙРОПАТІЇ ЗОРОВОГО НЕРВА.

Abstract

Актуальність. Неартеріїтна ішемічна нейропатія зорового нерва є однією з найчастіших причин гострого ураження зорового нерва у пацієнтів старше 50 років і друга за частотою причина постійної втрати зору після глаукоми. Клінічно захворювання зазвичай дебютує раптовим безболісним, переважно однобічним зниженням зору. Двобічні випадки трапляються рідко й частіше асоціюються з тяжкою системною гіпотензією або зовнішніми чинниками. Уже при первинному зверненні гострота зору може суттєво варіювати: за даними літератури, її значення коливаються від 1,0 до світловідчуття, причому в частини пацієнтів можливе часткове покращення протягом наступних місяців. Попри можливі зміни гостроти зору в динаміці, вирішальним для функціонального прогнозу часто є характер і топіка дефектів поля зору. Периметричні порушення при цьому стані є варіабельними та потребують стандартизованої оцінки й коректного моніторингу. Мета. Узагальнити типові патерни дефектів поля зору та їх динаміку при неартеріїтній ішемічній нейропатії зорового нерва за даними літератури. Основна частина. Найбільш характерними для неартеріїтної ішемічної нейропатії зорового нерва є нижні дефекти поля зору. За даними літератури, вони спостерігаються у 55-80% випадків і представлені нижнім альтитудинальним або дугоподібним дефектом, які локалізуються нижче горизонтального меридіану. Їх поява пояснюється особливостями сегментарного кровопостачання диска зорового нерва: короткі задні циліарні артерії формують верхнє та нижнє півколо, які анастомозують у кільце Зінна-Галлера. Найчастіше ішемічне ураження виникає у верхньому півколі, що зумовлює формування нижнього дефекту в полі зору. У разі ураження обох півкіл формується дифузний або генералізований дефект, однак це трапляється рідше, у 8% випадків. У близько 20-25% випадків описують центральні або цекоцентральні скотоми. Такі зміни зазвичай пов’язують з ураженням папіломакулярного пучка нервових волокон. Окремо описують верхній альтитудинальний дефект, який за даними літератури зустрічається приблизно у 7-15% випадків. Найчастіше дефекти комбінуються. Типовим є поєднання нижнього альтитудинального або дугоподібного відносного дефекту з нижньо-носовим абсолютним. Динаміка змін поля зору також має практичне значення для прогнозу. За узагальненими даними, у 71% випадків дефекти поля зору залишаються без змін, у 19% спостерігається покращення, у 10% - погіршення з часом. Висновки. Периметричні порушення при неартеріїтній ішемічній нейропатії зорового нерва мають характер сегментарного ураження та проявляються різними, інколи комбінованими конфігураціями дефектів поля зору. Це підкреслює необхідність стандартизованої периметричної оцінки та динамічного моніторингу.