ГЕРПЕТИЧНИЙ СТРОМАЛЬНИЙ КЕРАТИТ. ТЕРАПЕВТИЧНИЙ ЕФЕКТ ОЧНИХ КРАПЕЛЬ З ЛАКТОФЕРИНОМ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ

Abstract

Стромальний герпетичний кератит (СГК) є імуномодульованим захворюванням, що виникає в результаті реактивації вірусу простого герпесу (ВПГ)1або 2 типу. Клінічні ознаки СГК включають набряк строми рогівки округлої або овальної форми, дрібні преципітати на ендотелії, які локалізуються в зоні набряку строми, та іридоцикліт. Ці зміни викликає реактивація ВПГ проникненням його в рогівку й імунно-опосередкована реакція тканин рогівки на вірусний антиген. СГК – найчастіша форма ураження рогівки (20–50 % випадків) у разі рецидиву герпетичного кератиту (ГК), яка призводить до значного зниження зору. Увагу дослідників привертають природні антимікробні білки й пептиди, що демонструють здатність інгібувати вірусну інфекцію та блокувати проникнення вірусу в клітину-хазяїна або впливати на пізні стадії вірусного зростання, і особливо білок лактоферин (ЛФ), який має антибактеріальну, протигрибкову, противірусну, протизапальну, імуномодулювальну, антиоксидантну, та інші властивості. Відомо, що ЛФ інгібує ВПГ, перешкоджаючи зв’язуванню вірусу з клітинами-мішенями, але також призводячи до порушення внутрішньоклітинного перенесення віріонів ВПГ. Мета дослідження: визначити концентрацію лактоферину в сльозі пацієнтів із рецидивуючим стромальним герпетичним кератитом на стадії загострення, його вплив на функціональні показники стану поверхні ока й терапевтичний ефект очних крапель «Лакто» в комплексному лікуванні захворювання. Матеріал та метоли. Обстежено 17 хворих із рецидивуючим не некротизуючим СГК віком 48,7±16,0 років в період рецидиву: 17 очей були з СГК, 17 – парні очі цих пацієнтів. Усі пацієнти мали в анамнезі не менше двох рецидивів СГК. Всім пацієнтам проведено загальне офтальмологічне дослідження, яке включало біомікроскопію бульбарної кон’юнктиви та рогівки з флюоресцеїновим тестом, а також визначення чутливості рогівки й основної сльозопродукції (тест Ширмера-II). мікробіологічне дослідження вмісту кон’юнктивальної порожнини. Хворі із СКГ отримували місцево розчин антисептика, рекомбінантного інтерферону альфа-2b по 4– 5 разів на добу, 0,1 % розчин дексаметазону 3–4 рази на добу, сльозозамінник із гіалуроновою кислотою без консервантів 5 разів на добу; мідріатики, системно валацикловір по 500 мг 2 рази на добу, нестероїдні протизапальні засоби внутрішньом’язово. Інстиляцію очних крапель «Лакто» (НОВАКС® ФАРМА) призначали 2 рази на добу в обидва ока протягом 30 днів. Рівень ЛФ в сльозі визначали методом твердофазного імуноферментного аналізу до призначення крапель «Лакто» й на 30 добу їх застосування. Результати. У сльозі хворого ока рівень ЛФ дорівнював 1,16±0,47 мг/мл 95 % ДІ (0,91–1,4), на парному оці була тенденція до вищого показника – 1,30±0,47 мг/мл 95 % ДІ (0,89–1,7). Середня концентрація ЛФ в обох очах рівнялася 1,21±0,52 мг/мл. Після лікування із застосуванням очних крапель «Лакто» рівень ЛФ у сльозі ока зі СГК підвищилася до 1,78±0,7 мг/мл за 95 % ДІ (0,61–2,9 мг/мл), що було значно вищим за вихідний показник на 53,4 % (р=0,01). Після лікування хворого ока на парному оці концентрація ЛФ у сльозі становила 1,34±0,2 мг/мл (р=0,4), що було на 32,8 % нижче (р=0,01), ніж на оці із СГК. Встановлено, що вища за норму концентрація ЛФ у сльозі супроводжується вищими показниками рівня основної сльозопродукції й навпаки (13–16 мм і 7–8 мм відповідно): встановлено прямий кореляційний зв’язок r=0,45 (p<0,05). На 8 очах виявлено зростання Staphylococcus epidermidis×103, на 2 очах – Candida albicans, що становило 29,4 % усіх випадків. Частота зростання мікрофлори не мала відмінностей між хворим і парним оком. Після проведення комплексного лікування із застосуванням препарату «Лакто» в кон’юнктивальній порожнині мікробіологічні посіви не визначали жодних культур. Висновки. Застосування крапель із лактоферином підвищує його концентрацію в сльозі хворого на СГК ока на 47 % до 1,78±0,7 мг/мл і призводить до сануючого ефекту в кон’юнктивальній порожнині у хворих із рецидивуючим СГК за наявності супутньої мікрофлори, що підтверджується відсутністю зростання культур після курсу комплексного протизапального лікування.