Вплив суміші 40 % розчину етанолу і 100 % метанолу на ультраструктуру гепатоцитів щурів

Abstract

Актуальність. Не викликає сумніву на сьогодні актуальність вивчення механізму токсичної дії такої токсичної речовини як метиловий спирт ( метанол) на органи та системи організму людини. Відомо, що у постраждалих, які вживали сурогати алкоголю, що містять метанол, викликають патологічні зміни, в першу чергу, в органі зору та нервовій системі. Відомо, що і етанол, у великій дозі або при хронічному його застосуванні також впливає на організм людини. Важливим являється вивчення початкових змін в даних тканинах при застосуванні суміші даних спиртів з мінімальною дозою метанолу. В опублікованих нами статтях показана динаміка ультраструктурних змін в структурах заднього відділу ока щурів при застосуванні мінімальної дози (0,75 г/кг маси їх тіла) як 100 % метанолу, так і суміші його з етанолом, при тій же дозі метанолу, і виявлені початкові ультраструктурні зміни в даних тканинах. Крім того виявлені зміни в гепатоцитах (ГЦ) даних тварин при застосуванні вказаної дози метанолу. Мета дослідження. Вивчення динаміки ультраструктурних змін ГЦ щурів після одноразової внутрішньочеревної ін’єкції (ВІ) суміші 40 % розчину етанолу і 100 % метанолу у співвідношенні 3:1. Матеріали та методи. Електронно-мікроскопічно досліджувалась ультраструктура ГЦ від 28 дорослих білих щурів лінії Вістар масою 250-300 г, розподілених на 2 групи: I-ша група (піддослідна) – тваринам виконувалась ВІ суміші спиртів з дозою метанолу 0,75 г/кг маси їх тіла; II-га група (контрольна) - щурам проводилась ВІ 100 % метанолу в тій же дозі. Ін’єкції речовин тваринам та їх евтаназія здійснювались з дотриманням міжнародних правил роботи з експериментальними тваринами. Вивчалась структура ГП через 1 годину 10 хвилин, 3 години, 1, 3, 7 та 14 діб і 3 місяці після ВІ спиртів. Результати та їх обговорення. Через 1 годину 10 хвилин після ВІ суміші спиртів в ГП спостерігається набряк внутрішньомітохондріального матриксу та осередкова деструкція крист, що говорить про порушення енергетичної функції, дещо зменшена кількість гранул глікогену і змінена їх форма, що відображає зниження вуглеводного їх запасу. Крім того, в ГП спостерігаються розширені пухірці гладкої ендоплазматичної сітки, що вказує на прояви детоксикаційної її функції та відмічається дещо підвищений вміст лізосом. Через 3 години в ГП виявлені значні зміни в мітохондріях, які полягають в аутолізі їх внутрішньомітохондріального вмісту та в утворені вакуолей, розрідженому розташуванні незначної кількості гранул глікогену та збільшені кількісті лізосом в гіалоплазмі в порівнянні з попереднім строком. В окремих ГП визначається набряк гіалоплазми та каріоплазми. В подальші строки (до 14 доби) патологічні зміни в ГП наростають з проявами деструкції внутрішньоклітинних структур і з різко зниженою кількістю гранул глікогену та повним спустошенням ділянок гіалоплазми в окремих ГП, що, в цілому, веде до порушенням білоксинтезуючої та інших функцій. Через 3 місяці ультраструктура ГП практично близька до нормальної. Зміни в ГП після ВІ метанолу у всі строки дослідження були однотипові, але більш глибокі і обширніші. Висновок. Суміш 40 % розчину етанолу і 100 % метанолу в дозі 0,75 г/кг маси їх тіла в перші 3 години після ВІ викликає зміни в ГП, які ведуть до порушення енергетичної та вуглеводної їх функцій; до 2 неділь спостереження деструктивні зміни в ГП прогресують, викликаючи зниження білоксинтезуючої та інших їх функцій; до 3 місяців дослідження наступає відновлення ультраструктури та функцій ГП. Зміни в ГП, які викликані 100 % метанолом в аналогічній дозі односпрямовані, але більш глибокі, ніж в ГП після вище застосованої суміші спиртів.