Влияние наличия синдрома сухого глаза на состояние тиоловой системы при эндотоксин-индуцированном кератите в эксперименте

Abstract

Вступ. Сучасні методи лікування кератитів не завжди є ефективними. Особливі труднощі виникають при лікуванні кератитів у пацієнтів з симп¬томами сухого ока.

Мета роботи: визначити ступінь порушення тіолової системи в тканинах переднього відділу ока при розвитку кератиту у тварин з моделлю синдрому. Матеріал і методи. В експерименті було використано 36 кроликів породи шиншила масою 2,2—2,9 кг, розділених на 4 групи: 1 група — контрольна (7кроликів), 2 група — дослідна (6кроликів), тварини з синдромом сухого ока, 3 група — дослідна (12 кроликів), тварини з кератитом, 4 група — дослідна (11 кроликів), тварини з кератитом і синдромом сухого ока. Екс-периментальний кератит викликали інтрастромальною ін'єкцією 50мкл 0,2 % розчину ендотоксину — липополісахариду на фосфатному буфері. Для розвитку синдрому сухого ока використовували 0,1 % розчин БАХ, виготовленого на ізотонічному фосфатному буфері (рН 7,3—7,4). Інсти¬ляції проводили щоденно (2рази на день) протягом двох тижнів. Концентрація відновленого і окисленого глутатіону в рогівці і сльозній рідини ви-значалась спектрофотометрично методами ферментативного аналізу. Отримані дані піддавалися статистичній обробці за допомогою пакета SPSS 11.0.

Результати. Розвиток кератиту у тварин з синдромом сухого ока супроводжується більш різким достовірним зниженням відновленого глутатіону порівняно з даними при кератиті без синдрому сухого ока. Так, на 7 і 14 добу спостереження концентрація відновленого глутатіону в рогівці була знижена на 23,8 % і 21,8 % відповідно.

Наявність синдрому сухого ока при розвитку запального процесу в рогівці ока викликає більш високий ступінь окислювального стресу в ній, про що свідчить достовірне підвищення окисленої форми глутатіону — як в роговій оболонці (на 21,8 % — на 7 добу, на 19,8 % — на 14 добу), так і сльозі (на 7 добу — на 26,3 %, на 14 добу — на 46,0 %).

Висновок. Узагальнюючи результати вивчення тіолового статусу рогівки при розвитку в ній запального процесу в умовах синдрому сухого ока, можна зробити висновок, що різке зниження детоксикаційного та відновлюваль-ного потенціалу системи відновленого/окисленого глутатіону необхідно враховувати при визначенні патогенетичної спрямованості терапії цього патологічного стану органа зору.