ЗМІНИ ХОРІОРЕТИНАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ ЗОНИ МАКУЛИ ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ІДІОПАТИЧНОГО РОЗРИВУ МАКУЛИ ІЗ ПІЛІНГОМ ВНУТРІШНЬОЇ МЕЖОВОЇ МЕМБРАНИ ЗА РІЗНИМИ МЕТОДИКАМИ

Abstract

Ідіопатичний розрив макули (ІРМ) – це наскрізний дефект сітківки в фовеолярній зоні. Супроводжується зниженням гостроти зору, можливі метаморфопсії та центральні скотоми. Частота цієї патології становить 3‰, жінки хворіють майже втричі частіше, ніж чоловіки, та пік захворюваності припадає на 6 - 7 декаду життя. Вітректомія із пілінгом внутрішньої межової мембрани (ВММ) вперше описана в 1997 році, з тих пір ця маніпуляція стала «золотим стандартом» лікування ІРМ. Але пілінг ВММ може ускладнюватися в післяопераційному періоді дисоціацією волокон зорового нерва, формуванням ямочок на поверхні сітківки, кіст в товщі сітківки, порушенням взаємовідносин між зовнішніми та внутрішніми сегментами фоторецепторів. Експериментальні дослідження на приматах показали, що навіть через 3 роки після пілінгу ВММ відростки Мюллеровських клітин частково пошкоджені та шар нервових волокон залишався на покритий гліальними елементами. Тому були розроблені та застосовуються в фовеозберігаючі методики пілінгу ВММ, коли ВММ не видаляється безпосередньо по краю розриву макули. Метою дослідження було оцінити стан хоріоретинального комплексу зони макули за даними ОКТ-ангіо до- та після вітректомії із пілінгом ВММ за класичною та фовеозберігаючою методиками. Досліджено 71 око (70 пацієнтів: 15 чоловіків, 55 жінок, середній вік 65,7±6,8 років) з ІРМ II – IV стадії за D. Gass, середня максимально коригована гострота зору (МКГЗ) 0,19±0,16; мінімальний діаметр ІРМ - 377,0 (Median(Qlow-QUp)) (281,0 - 530,0) мкм, максимальний розмір ІРМ 673,5 (Median(Qlow-QUp)) (549,5 – 1010,5) мкм. До операції за допомогою ОКТ –ангіо вимірювали площу фовеолярної аваскулярної зони (ФАЗ) в глибокому капілярному сплетінні сітківки та щільність перфузії хоріокапілярів (ЩПХ) в зоні макули на оці з ІРМ та парному оці. Медіана площі ФАЗ на оці з ІРМ становила 0,51(Median(Qlow-QUp)) (0,15 – 0,53), на парному оці – 0,46(Median(Qlow-QUp)) (0,10 – 0,74) (р=0,49), тобто значуще не відрізнялась, а середня ЩПХ на оці з ІРМ була значуще менше ніж на парному оці: 0,11±0,06, на парному оці ЩПХ - 0,29±0,13 (р=0,0001). Проводили вітректомії 25 Gа із класичним пілінгом ВММ – 34 ока та газовою тампонадою 20 % SF6, фовеозберігаюча методика пілінгу ВММ проведена на 37 очах (17 очей із газовою тампонадою 20 % SF6 та 20 очей 15 % С3F8), за вихідним станом пацієнтів 2 групи статистично не розрізнялися. Через 1 місяць закриття ІРМ в цілому по групі відбулося на 63 з 71 очей, що становило 88,8% (88,2% при класичній та 89,2% при фовеозберігаючій методиці). Максимально коригована гострота зору (МКГЗ) підвищилася з 0,17 (0,1 - 0,25) до 0,60 (0,4 - 0,8) (р=0,00001), товщина сітківки в фовеолярній зоні на очах із закриттям ІРМ становила 325±98 мкм та була значуще більше, ніж на парному оці – 260,3±68,5 мкм (р=0,015). По даним ОКТ-ангіо після закриття ІРМ в цілому по групі площа ФАЗ зменшилася до 0,30 (0,12 – 0,6), але зміни не були статистично значущі, ЩПХ значуще підвищилася з 0,11±0,06 до 0,25±0,10 (р=0,0001). Аналіз даних ОКТ-ангіо по групам фовеозберігаючої та класичної методик макулярного пілінгу не виявив різниці в показниках мікроциркуляції сітківки та хоріокапілярів по групам. Висновки. Утворення ІРМ супроводжується порушенням мікроциркуляції в хоріокапілярах, але після вітректомії, за умови його закриття, функціонування хоріокапілярів відновлюється, зокрема, щільність перфузії хориокапілярів збільшується до нормальних величин. Методика оперативного втручання, а саме особливості видалення ВММ, не впливає на післяопераційне відновлення щільності перфузії хориокапілярів.