Наш досвід лікування папілом і папіломатозу кон’юнктиви.

Abstract

Актуальність. Папілома – доброякісне новоутворення вірусної етіології. Причиною виникнення наросту є активізація вірусу папіломи людини (ВПЛ), що активується при зниженні імунітету. Епітелій поверхні ока піддається впливу навколишнього середовища і, отже, сприйнятливий до інфекцій, особливо у випадках, коли порушені захисні бар’єри з муцину, сліз та поверхневого клітинного шару. Основні причини зараження відбуваються при пошкодженні кон’юнктиви, наприклад, при вмиванні чи використанні косметики, гормональному збої, хронічних хворобах, стресі. Папіломи можуть бути поодинокі або множинними і викликати певний дискомфорт, в залежності від локалізації, а також бути причиною як функціональних, так і косметичних проблем для хворого. Папіломи можуть самостійно резорбуватися, але можуть і зростати: збільшуватися у розмірі та кількості, можуть зливатися в один конгломерат. Втакому випадку говорять про папіломатоз. Тому своєчасне і адекватне лікування даної патології є актуальним і необхідним. Мета. Оцінити результати лікування папілом кон’юнктиви (ПК) методом кріодеструкції (КД), проведеної у відділі офтальмоонкології ДУ «Інститут очних хвороб та тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України» у 2015-2025 роках. Матеріал та методи. Лікування проведено 98 хворим на ПК кон’юнктиви. Серед пацієнтів з ПК чоловіків було 76 (77,6 %) у віці від 28 років до 82 років (медіана = 54,6), жінок – 22 (22,4 %) у віці від 26 років до 74 років (медіана = 51,2). Одностороння пухлина спостерігалася у 93 (95,9%) хворих, мультифокальні утворення відзначалися у 5 (14,7%) випадках. Ураження ПК слізного м’ясця була у 32 (32,6%) хворих, склепіння – у 22 (22,4%), півмісячної складки - у 25 (25,6%), очного яблука - у 19 (19.4 %. У 88 (90 %) хворих ПК локалізувалася на лівому оці, а у 10 (10 %) - на правому. У 5 (5,1 %) хворих спостерігався папіломатоз кон’юнктиви. При папіломатозі лікування проводилось за методикою поетапної кріодеструкції (2-3 кріовтручання з перервою 1-3 місяці в залежності від об’єму папіломатозного ураження). Кріодеструкція (КД) здійснювалася при температурі 90-120° С. Результати. Локальний контроль після КД поодиноких ПК виявив повну резорбцію у всіх пацієнтів. При папіломатозі, після етапного лікування повна резорбція пухлини сталася у 3 пацієнтів, а у 2 - часткова. За даними віддалених спостережень, після КД ПК рецидиви поодиноких пухлин виникли в 10 (10,2 %) випадках в період 3 - 6 місяців, причому у 8 – двічі, а у 2 – тричі. Рецидиви були успішно вилікувані повторною кріодеструкцією. Рецидиви ПК у більшості випадків (6 хворих), спостерігалися при локалізації новоутворення в зоні кон’юнктиви повік біля слізних точок. При папіломатозі рецидиви спостерігалися у 2 хворих, відповідно, через 5 і 8 місяців. Лікування таких рецидивів ПК також проводилось за допомогою додаткової КД. Після КД ПК, незалежно від локалізації та об’єму новоутворення, ускладнень в зоні кріовтручання та з боку ока не відмічалось. Висновки. Встановлено, що КД при лікування ПК як поодиноких вузлів, так і папіломатозу, є ефективним способом лікування хворих на доброякісні епітеліальні пухлини. Вона є досить ефективною, мало затратною, швидкою за часом і дозволяє отримати хороший функціональний та естетичний результат, що покращує якість життя таких пацієнтів і їх соціальну реабілітацію.