Біоелектрична активність макулярної ділянки при неартеріїтній ішемічній нейропатії зорового нерва за даними патерн-електроретинографії.

Abstract

Актуальність. Неартеріїтна ішемічна нейропатія зорового нерва (НА-ІНЗН) є однією з найчастіших причин гострої втрати зору у дорослих і посідає друге місце серед оптичних нейропатій після глаукоми. Водночас патогенетичні зміни в сітківці, зокрема за даними електрофізіологічних досліджень, залишаються недостатньо вивченими. Мета. Вивчити функціональний стан клітин зовнішньої та внутрішньої сітківки макулярної ділянки сітківки за даними патерн-електроретинографії (PERG) у пацієнтів із НА-ІНЗН в гострій і хронічній стадіях. Матеріал і методи. Обстежено 65 осіб (88 очей): 53 пацієнти (69 очей) із НА-ІНЗН - 13 пацієнтів (13 очей) із гострим перебігом і 40 пацієнтів (56 очей) із хронічним перебігом, а також 12 осіб контрольної групи (19 очей). Медіана (Me;Q1-Q3) віку в основній групі становила 52,6 (49,9–53,3) років, у контрольній - 37,0 (26,0–43,5) років. Електрофізіологічне обстеження виконували відповідно до стандартів ISCEV на комплексі RetiScan (Roland Consult, Німеччина). Результати. За даними PERG у пацієнтів із НА-ІНЗН виявлено зміни латентності та амплітуди основних компонентів, які найбільш виражені при гострому перебігу захворювання. У гострій фазі латентність N35 становила 30,6±9,49 мс і була на 14% вищою, ніж у хронічній фазі - 26,46±5,65 мс (p=0,04). Латентність P50 у гострій фазі становила 52,32±10,26 мс, що на 15% перевищувало контрольний показник - 45,54±4,24 мс (p=0,01), і на 10% - показник хронічної фази, 47,34±5,52 мс (p=0,02). Латентність N95 у гострій, хронічній і контрольній групах становила відповідно 102,04±13,98 мс, 98,00±9,71 мс і 95,81±5,77 мс; достовірних міжгрупових відмінностей не виявлено. Амплітуда N35–P50 у гострій фазі становила 3,19±1,65 мкВ, у хронічній - 3,59±1,56 мкВ, у контрольній групі - 4,08±0,91 мкВ. Порівняно з контролем цей показник був нижчим на 21,8% у гострій фазі (p=0,05) та на 12,0% у хронічній фазі (p=0,05). Амплітуда P50–N95 у гострій фазі становила 4,09±1,52 мкВ, у хронічній - 4,98±2,17 мкВ, у контрольній групі - 6,30±1,18 мкВ. Порівняно з контролем амплітуда P50–N95 була знижена на 35,1% у гострій фазі (p=0,007) та на 21,0% у хронічній фазі (p=0,01). Висновки. Патерн-електроретинографія виявила функціональні порушення зовнішньої та внутрішньої сітківки макулярної ділянки при НА-ІНЗН. Найбільш виражені зміни реєструвалися в гострій фазі та проявлялися подовженням часу проведення біоелектричного потенціалу - латентності компонентів N35 і P50, а також зменшенням амплітуди N35–P50 і P50–N95 (зниженням активності фоторецепторів та гангліозних клітин центральної сітківки). У хронічній фазі порушення були менш вираженими, але зберігалися, що свідчить про стійке зниження функціональної активності макулярної ділянки сітківки.