Вплив суміші етилового та метилового спиртів на ультраструктуру ока та зорової кори щурів

Abstract

Актуальність. Токсичний вплив як самого метанолу, так і його суміші з етанолом (сурогати алкоголю) на організм людини і, в першу чергу на орган зору та тканини головного мозку, загальновідомий і наявні публікації в наукових виданнях. Однак лікування постраждалих від даних спиртів проходить довготривало і видужування протікає досить повільно. Причому рецидиви після лікування можуть виникати через декілька місяців, а то і через роки. У зв’язку з цим ми поставили перед собою задачу виявити ультраструктурні зміни в тканинах ока та зорової кори в динаміці розвитку токсичного впливу даних спиртів при застосуванні різних доз метанолу та визначити початкові ланки їх пошкодження. Мета. Вивчити вплив внутрішньочеревної ін’єкції (ВІ) суміші етилового та метилового спиртів (СС) на ультраструктуру ока та зорової кори щурів в динаміці дослідження та визначити в них первинність прояву патологічних змін. Матеріал і методи. Робота виконана на 20 дорослих білих щурах лінії Вістар масою від 250 г до 300 г, підрозділених на 2 групи: I-а – піддослідна, в якій щурам одноразово виконували ВІ СС (40 % етанолу та 100 % метанолу), з дозою метанолу 0,75 г/кг маси тіла щура; II-а – контрольна, в якій щурам одноразово виконували ВІ 100 % метанолу в аналогічній дозі, що і в СС. Для щурів ефект ЛД50 при ВІ метанолу складає 9,5 г/кг маси їх тіла. Маніпуляції на тваринах та їх евтаназія здійснювались відповідно до «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей» (Страсбург, 1986). Досліджувалась ультраструктура хоріоідеї (ХО), сітківки, зорового нерва (ЗН) та зорова кора (ЗК) щурів за допомогою електронного мікроскопу ПЕМ-100-01 (Україна) в період від 1години 10 хвилин до 7 доби після ВІ спиртів. Результати. Через 1годину 10 хвилин після ВІ СС в судинах та капілярах ХО щурів спостерігається набряк цитоплазми та деструкція крист мітохондрій ендотеліальних клітин, підвищена електронна щільність плазми крові. В сітківці окремі клітини пігментного епітелію (ПЕС) мають значну деструкцію елементів гладкої ендоплазматичної сітки (ЕС), патологією мітохондрій та осередкову відсутність базальних складок. Визначається міжклітинний набряк в зовнішніх шарах сітківки та у цитоплазмі відростків мюллерівських клітин (ВМЮК) даної області. В шарі гангліозних клітин (ГК) у великих ГК реактивним змінам підлягають мітохондрії та гранулярна ЕС з просвітленням аксоплазми їх аксонів та відмічається гіпертрофія комплексу Гольджі та збільшення кількості полісом. В ЗН виникає осередкове розшарування мієлінової оболонки та патологія мітохондрій аксонів нервових волокнах (НВ) великого та середнього калібрів. В зоровій корі (ЗК) спостерігається набряк цитоплазми відростків астроцитів, які контактують з капілярами, та частина нервових відростків нейропіля, які розташовані переважно поряд з капілярами. Реактивним змінам підлягає частина тіл нервових та гліальних клітин. Структура капілярів не змінена, але їх просвіт з осміофільною зернистістю. В динаміці дослідження (до 7 доби) дистрофічні та деструктивні зміни прогресують у всіх досліджуваних тканинах. В контрольній групі альтеративні зміни в аналогічних структурах з 1 доби спостереження вони більш глибокі, ніж у таких піддослідної групи. Висновки. 1. В перші години після ВІ СС початкові деструктивні зміни відбуваються в судинах і капілярах ХО та у зовнішніх шарах сітківки щурів, з перевагою в клітинах ПЕС; внутрішні шари сітківки, ЗН та ЗК відреагували незначним набряком цитоплазми відростків нервових та гліальних клітин. 2. До 7 доби спостереження деструктивні зміни в досліджуваних тканинах двох груп наростають. З 1 доби спостереження в даних структурах контрольної групи зміни більш суттєві і обширні.