Оценка подвижности глазодвигательных мышц у больных содружественным и несодружественным косоглазием с вертикальным компонентом методом автоматизированного анализа двухмерных изображений глазных яблок в диагностических положениях взора

Abstract

Актуальність. Існуючі методи оцінки функції косих м'язів є суб'єктивними та складними у виконанні, що знижує точність діагностики та призводить до помилок при плануванні оперативних втручань.

Ціль. Оцінити рухливість окорухових м'язів у хворих на співдружню та неспівдружню косоокість (СК и НСК) з вертикальним компонентом шляхом автоматизованого аналізу двомірних зображень очних яблук в діагностичних положеннях погляду.

Матеріал і методи. Обстежено 60 хворих з косоокістю з вертикальним компонентом. Функція косих м'язів оцінювалась у стані аддукції розробленим методом, а також стандартними методиками: 1) за Wright K. E., при якій оцінюють кут відхилення зорової вісі ока, що косить, від горизонтальної лінії в градусах; 2) за Алазме А., при якій оцінюють ступінь вертикального відхилення ока в градусах за Hirschberg.

Результати. Розроблена методика дозволила точно оцінити стан косих м'язів при СК та НСК з вертикальним компонентом. Застосування кластерного аналізу дозволило виділити три ступеня порушення функції косих м'язів, які в 66,6—80 % випадків співвідносились з даними стандартних методик обстеження.

Висновок. Розроблений метод автоматизованого аналізу двомірних зображень очних яблук дозволив спростити та об'єктивізувати методику оцінки порушень функції косих м'язів у хворих на косоокість.